Баклан Андрій Якович
Андрій Якович Баклан | |
---|---|
Народження |
23 липня 1917 Калинівка, нині Воскресенська селищна громада, Миколаївський район, Миколаївська область |
Смерть |
20 травня 1985 (67 років) Псков |
Поховання | Q26709895? |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1938–1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви |
Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди | |
Баклан Андрій Якович у Вікісховищі |
Андрі́й Я́кович Бакла́н (нар. 23 липня 1917, Калинівка, нині Воскресенська селищна громада, Миколаївський район, Миколаївська область — 20 травня 1985, Псков) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1942).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 липня 1917 року в селі Калинівка Херсонської губернії (нині — Жовтневий район Миколаївської області) у багатодітній селянській родині. Українець.
В роки Голодомору в Україні, рятуючись від голоду, переїхав до міста Миколаєва, вступив до школи ФЗУ при судноремонтному заводі. По закінченні школи ФЗУ працював розмітником на заводі, одночасно навчався у парашутному гурткі. У 1936 році закінчив Миколаївський аероклуб.
У лавах РСЧА з 1938 року. Того ж року закінчив Одеську авіаційну школу пілотів.
Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років. Перебуваючи на Карельському перешийку у складі 49-го винищувального авіаційного полку, лейтенант А. Я. Баклан здійснив 40 бойових вильотів на штурмовку ворожих позицій та супроводження бомбардувальників, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Калінінському, Сталінградському, Північно-Західному, Центральному, 1-у Українському та 1-у Білоруському фронтах.
Початок війни зустрів у Прибалтиці, в Двінську. Протягом першого місяця полк втратив майже всі літаки й був виведений на переформування та перепідподготовку на винищувачі Як-1. Брав участь у оборонних боях на території України, де відкрив рахунок збитим літакам ворога.
У лютому 1942 року переведений до 521-го винищувального авіаційного полку. У березні того ж року авіаційна ланка під командуванням старшого лейтенанта А. Я. Баклана вступила у повітряний бій з 18 ворожими бомбардувальниками та 9 винищувачами прикриття й вийшла переможцем, збивши 5 літаків супротивника.
Влітку 1942 року переведений до 434-го винищувального авіаційного полку, який діяв на сталінградському напрямку. На початку вересня 1942 року пересів на винищувач Як-7Б. До жовтня 1942 року здійснив 400 бойових вильотів, з них 57 — на штурмовку ворожих військ.
Влітку 1943 року переведений на посаду штурмана 19-го винищувального авіаційного полку. З 20 січня 1944 року — командир 3-ї ескадрильї того ж полку.
У 1945 році переведений на Далекий Схід, де командир ескадрильї майор А. Я. Баклан брав участь у радянсько-японській війні.
Всього за роки війни А. Я. Баклан здійснив понад 700 вдалий бойових вильотів. У повітряних боях збив особисто 22 й у складі групи 23 літаки ворога. Почергово літав на винищувачах: «І-153», «Як-1», «Як-7», «Ла-5» і «Ла-7».
У повоєнні роки командував авіаційним полком. У 1952 році закінчив Військово-повітряну академію. Літав на реактивних винищувачах «МіГ-15» і «МіГ-17». У 1957 році за станом здоров'я залишив льотну роботу. Був викладачем у льотному училищі. У 1963 році полковник А. Я. Баклан вийшов у запас.
Мешкав у місті Пскові, працював начальником відділу обласного управління зв'язку. Помер 20 травня 1985 року, похований на Орлецовському цвинтарі Пскова.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 листопада 1942 року за мужність і героїзм, виявлені в боях старшому лейтенантові Баклану Андрію Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 755)[1].
Нагороджений двома орденами Леніна (26.03.1942, 23.11.1942), орденами Червоного Прапора (1940), Суворова 3-го ступеня (25.07.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки, медалями.
Твори[ред. | ред. код]
- Баклан А. Я. «Небо, прошитое трассами». — М.: Воениздат, 1985.
- Баклан А. Я. «Небо, прошитое трассами». — Л.: Лениздат, 1987.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 23 ноября 1942 года [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 12 декабря (№ 44 (203)). — С. 1.
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 23 липня
- Народились 1917
- Померли 20 травня
- Померли 1985
- Випускники Військово-повітряної академії імені Ю. Гагаріна
- Члени КПРС
- Полковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова III ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Калинівки (Вітовський район)
- Радянські льотчики-аси Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Українці в Другій світовій війні
- Померли у Пскові
- Поховані у Пскові
- Працівники Чорноморського суднобудівного заводу