Бак-е-Фін
| Бак-е-Фін | |
|---|---|
|
| |
| 33°56′46″ пн. ш. 51°22′21″ сх. д. / 33.94627777780555533° пн. ш. 51.37261111113888745° сх. д.Координати: 33°56′46″ пн. ш. 51°22′21″ сх. д. / 33.94627777780555533° пн. ш. 51.37261111113888745° сх. д. | |
| Тип | Перські сади[1][2] і пам'ятка культури[3][2] |
| Статус | Іранська національна спадщинаd[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2] |
| Площа | 7,6 га[2] і 173,4 га[2] |
| Країна |
 Іран[3][4] |
| Розташування | Kashan Countyd[4] |
  Бак-е-Фін Бак-е-Фін (Іран) | |
 | |
 Бак-е-Фін у Вікісховищі | |
Бак-е-Фін (перс. باغ فین — Сад Фін) — історичний перський сад біля Кашану. Вважається найстарішим садом в Ірані.[5]
Історія[ред. | ред. код]
Сад заснований на початку ери Сефевідів, проте сучасний дизайн отримав під час правління шаха Аббаса Першого (1587—1629), відновлений під час правління Фатх-Алі Шах Каджара (1797—1834). Невід'ємний елемент саду «чахар-бак» — лазня-хамам здобула поганої слави, коли у 1849 році у ній вбили великого міністра Аміра Кабіра. Зараз Бак-е-Фін — популярне туристичне місце на маршруті Кашан — Ісфахан.
Дизайн[ред. | ред. код]
Стиль саду можна визначити як традиційний «чахар-бак»: великий прямокутник з деревами і кущами, оточений павільйонами, флігелями та високою стіною. За стіною пишного саду простягається пустеля. Вода в фонтани подається з відстані 1,5 км акведуками «канат» з гір Каркас на півдні. Вона розливається по саду каналами, викладеними блакитною плиткою. Напір води дозволив будівельникам влаштувати міні-фонтани. Вздовж доріжок висаджені кипариси, платани, мигдаль, яблуні, вишні та сливи. У парку також ростуть квіти: лілії, іриси, жасмини, тюльпани, нарциси, шипшина, кущова троянда, амарант, левкой, фіалки.
Охорона[ред. | ред. код]
У 2011 році разом з вісьмома іншими садами внесений у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою Перські сади.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Декор павільйонів -
Канал з водою -
Центральний павільйон -
Фонтани -
Парк
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://iranicaonline.org/articles/bag-e-fin
- ↑ а б в г д https://whc.unesco.org/uploads/nominations/1372.pdf
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Richardson, Tim. The world's 50 most beautiful gardens: Asia, Africa, Australasia, and the Americas. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 червня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bagh-e Fin Garden, Kashan, Iran // orientalarchitecture.com — http://www.orientalarchitecture.com/sid/807/iran/kashan/bagh-e-fin-garden [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
