Балакшин Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балакшин Павло Миколайович
рос. Павел Балакшин
Балакшин Павло Миколайович
Балакшин Павло Миколайович
1-й голова Адміністрації Архангельської області
Нині на посаді
Наступник Єфремов Анатолій Анатолійович
Народився 10 липня 1936(1936-07-10)
с. Дементьєво, Котласького району, Архангельської області, РРФСР, СРСР
Помер 15 квітня 2024(2024-04-15)[1] (87 років)
Відомий як політик, державний діяч
Країна СРСР і Росія
Політична партія НДР
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
Державна премія СРСР

Павло Миколайович Балакшин (10 липня 1936, с. Дементьєва, Котласський район, Архангельська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський державний діяч, голова адміністрації Архангельської області в 1991 - 1996 р.р., мер Архангельська в 1996 - 2000 р.р.

Лауреат Державної премії СРСР, Почесний громадянин міста Архангельська (2011)[2] .

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Дементьєва Котласского району Архангельської області в сім'ї робітників, росіянин. Отець Миколай Степанович (19061975), мати Анна Олексіївна (19071973).

Трудову діяльність розпочав у 1952 році в колгоспі «Мир». Працював бакенщиком, матросом, рульовим у Північному річковому пароплавстві, слюсарем на залізниці. З 1955 по 1958 рік проходив військову службу у Київському військовому окрузі, старшим механіком радіолокаційного обладнання.

Закінчив заочно Архангельський лісотехнічний інститут в 1972 році, Сокальський целюлозно-паперовий технікум в 1965 році.

З 1959 по 1985 рік — слюсар, потім — старший машиніст, старший майстер насосних станцій, старший майстер картонної фабрики, заступник головного інженера, головний інженер Котласского целюлозно-паперового комбінату, сел. Коряжма, Архангельська область.

З 1985 по 1987 рік — директор дирекції будівництва Ардінского целюлозно-паперового комбінату всесоюзного виробничого об'єднання (ВПО) «Союзбумага» (Йошкар-Ола).

З 1987 по 1990 рік — головний інженер ВПО «Союзцеллюлоза» Мінліспрому СРСР, генеральний директор Архангельського целюлозно-паперового комбінату.

З 1990 по 1991 роки — голова виконавчого комітету Архангельського обласної Ради народних депутатів. 19 вересня 1991 року Указом Президента РФ Бориса Єльцина призначений главою адміністрації Архангельської області.

У грудні 1993 року був обраний депутатом Ради Федерації першого скликання від Архангельської області.

У січні 1996 року увійшов до складу Ради Федерації другого скликання. Був обраний членом Комітету Ради Федерації у справах Федерації, федеративного договору та регіональної політики.

21 лютого 1996 був звільнений з посади голови адміністрації Архангельської області. 15 березня 1996 був виведений зі складу членів СФ другого скликання.

З 1996 по 2000 рік — мер Архангельська.

З 1 вересня 2001 року — 2007 директор інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів АГТУ.

В даний момент громадський представник губернатора в муніципальній освіті "Місто Архангельськ ".

28 квітня 2011 року, Павлу Миколайовиу б уло присвоєно з вання «Почесний громадянин міста Архангельська»[3] . В ідзнаки та відповідні документи, були вручені в урочистій обстановці, в ххоі святкування Дня міста (26 червня 2011 року). На Дошці пошани, де написані імена всіх почеених громадян міста, встановлять п ам'ятну табличку з його ім'ям[4] .

Нагороди[ред. | ред. код]

Павло Миколайович (в центрі) на церемонії відкриття стели «Місто військової слави» в Архангельську
  • Орден « За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (6 січня 1999 року) — за заслуги перед державою, високі досягнення у виробничій діяльності і великий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами[5]
  • Звання «Почесний громадянин міста Архангельська» (28 квітня 2011 року)[2]
  • Архієрейська грамота (2006)
  • нагрудний знак «За заслуги перед містом Архангельському» (2007)[6]
  • лауреат Державної премії СРСР
  • орден Трудового червоного Прапора
  • орден Жовтнево ї революції
  • медалі "За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна «і» Ветеран праці ".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скончался Павел Балакшин
  2. а б Балакшин Павел Николаевич Почетные граждане города Архангельска // Администрация МО «Город Архангельск». Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  3. ПАВЛУ НИКОЛАЕВИЧУ БАЛАКШИНУ ПРИСВОЕНО ЗВАНИЕ «ПОЧЕТНЫЙ ГРАЖДАНИН ГОРОДА АРХАНГЕЛЬСКА». Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  4. ПАВЕЛ БАЛАКШИН – ПОЧЕТНЫЙ ГРАЖДАНИН ГОРОДА АРХАНГЕЛЬСКА. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 6 января 1999 года № 20 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
  6. ПАВЕЛ БАЛАКШИН НАГРАЖДЁН ЗНАКОМ «ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД ГОРОДОМ». Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]