Баланецький Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баланецький Олександр Дмитрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 лютого 1984(1984-02-07)
Валява
Смерть 20 березня 2022(2022-03-20) (38 років)
Військова служба
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Дми́трович Балане́цький (1984—2022) — юрист Чернівецької міської ради, член ради адвокатів України. Призваний до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення російської федереції. Служив в 108 батальйоні 10 ОГШБ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр народився 07.02.1984 року в селі Валява Кіцманського району Чернівецької області. З дитинства мріяв захищати права людини, тому після закінчення Кіцманської  загальноосвітньої школи вступив до Прикарпатської філії академії внутрішніх справ України, пізніше — до Львівського державного університету Міністерства внутрішніх справ України, де здобув кваліфікацію юриста.

Працював в юридичному управлінні Чернівецької міської ради на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення з питань земельних відносин та будівництва. Олександр був фаховим юристом, членом Ради адвокатів України в Чернівецькій області,  гідно представлявляв інтереси місцевого самоврядування.

Загинув Олександр 20 березня 2022 року в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області під час здійснення наступальної операції на території, що була окупованою збройними силами російської федерації. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Чернівці.

Рішенням Чернівецької міської ради від 28.09.2023 № 1442, вулицю Героїв - панфіловців в місті  Чернівцях Чернівецької області, перейменовано на вулицю Олександра Баланецького.

Нагороди[ред. | ред. код]

За вагомий внесок у розвиток міста Чернівців, його популяризацію в Україні, Олександр удостоєний почесною відзнакою Чернівецької міської ради — медаллю «На славу Чернівців» (посмертно), указом Президента України № 805/2022 від 28.11.2022 року нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]