Балдуїн I де Рамла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балдуїн I де Рамла
фр. Baudouin de Rama
Помер 1138
Діяльність феодал, поміщик
Титул lord of Ramlad[1]
У шлюбі з Étiennette de Naploused
Діти Renier of Ramlad[1] і Helvis of Ramlad[1]

Балдуїн I де Рамла (фр. Baudouin de Rama, помер у 1138 р.) — каштелян і сеньйор Рамли в Єрусалимському королівстві з 1106 р. до своєї смерті.

Біографія[ред. | ред. код]

В з 1106 році став королівським каштеляном Рамли. У 1120 році брав участь у Наблуському соборі.

У 1126 році каштелянія, яка також контролювала навколишню місцевість, була передана у феод Гуго II, який отримав титул графа Яффського і Балдуїн став його вассалом. Після повстання Гуго та подальшої конфіскації його володінь, Балдуїн отримав володіння Рамлою безпосередньо з рук Єрусалимського короля Фулька.

Балдуїна ототожнювали з Балдуїном Геструтським, лицарем, який вперше з'явився на Латинському Сході між 1102 і 1105 роками. Раптове зникнення Балдуїна Геструдського після цієї дати можна пояснити тим, що він отримав каштелянство Рамла і прийняв його як своє прізвище.

Родина[ред. | ред. код]

Від дружини Стефанії з Наблуса Болдуін мав двох дітей:

  • Реньє
  • Ельвіза, одружена (ймовірно, між 1120 та 1122 р.) на Барісані д'Ібелін, а після його смерті (1151) на Манасії з Гієргеса

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families