Балич Усеїн Велі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балич Усеїн Велі
Народився 1884
Корбек, Алуштинська волость, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1939
Чиназd, Ташкентська область, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність педагог, громадський діяч
Партія ВКП(б) (1928)

Балич Усеїн Велі (рос. Балич Усеин Вели, нар. 1884, с. Корбек, Ялтинський повіт, Таврійська губернія) — пом. після 1939, с. Чиназ[uz], Ташкентська область, Узбецька РСР — кримськотатарський та радянський педагог і громадсько-політичний діяч, народний комісар освіти Кримської АРСР 1924—1928 років.

Із життєпису[ред. | ред. код]

Походив із селянської родини, початкову освіту здобув у сільській школі. У 1897—1902 роках навчався в Сімферопольській татарській вчительській семінарії, після закінчення якої працював учителем в Алушті та Сімеїзі, в 1903—1907 роках.

У 1905 році долучився до революційного руху, через що, в 1907 році, заарештований та висланий за межі Криму. Після тримісячного перебування в Туреччині повернувся, працював у міській управі в Бахчисараї. В квітні 1917 року обраний членом земської управи та завідувачем відділу народної освіти в Ялті. У 1918—19 роках працював інструктором фінансової комісії в Національній Директорії (уряд Курултаю). В цей час співпрацював з більшовиками, подав заяву про вступ до ВКП (б). Після захоплення Криму Денікіним проводив підпільну діяльність проти білогвардійців.

Прийнятий до партії у 1920 році, вже після встановлення радянської влади. До червня 1921 року працював заввідділу народної освіти Ялтинського ревкому, з липня по листопад 1921 року — член Кримського ревкому та завідувач Кримнаросвіти, у 1922—23 роках працював у Москві, представником Кримської АРСР у Наркомнаці РРСФР. Після повернення до Криму, у 1923—24 роках — заступник голови ЦВК Кримської АРСР. Від 1924 року — народний комісар освіти Кримської АРСР. На посаді боровся за розвиток освіти рідною мовою, вимагав поліпшення добробуту та оплати праці вчителів, вносив пропозиції про відновлення в Криму університету та медичного факультету.

Прибічник голови ЦВК Криму Велі Ібрагімова. Знятий з посади в березні 1928 року, після арешту Ібрагімова. В червні 1928 року виключений з лав партії за «приховування контрреволюційного минулого». В січні 1929 року засуджений на 3 роки ув'язнення, замінені в касації на півтора. В березні 1930 року арештований другий раз, 13 жовтня 1930 року засуджений колегією ДПУ РСФСР до 10 років таборів, які відбував на Соловках. За неперевіреними даними, звільнений у 1939 році. Проживав в Узбекистані. Точний час смерти не встановлено.

Джерела[ред. | ред. код]