Батрак Дмитро Денисович
| Дмитро Батрак Батрак Дмитро Денисович | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
5 травня 2000 м. Запоріжжя, Україна | |
| Смерть |
6 травня 2022 (22 роки) поблизу села Малинівка, Пологівський район, Запорізька область (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Військова академія (Одеса) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро́ Дени́сович Батрак (5 травня 2000 — 6 травня 2022) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Батрак народився 5 травня 2000 року в Запоріжжі. Після закінчення 9-ти класів навчально-виховного комплексу «Запорозька Січ» у 2015 році вступив до Запорізького обласного ліцею «Захисник» із посиленою військово-спортивною підготовкою. На той час його дід Віктор Батрак брав участь в АТО на сході України, тому хлопець вирішив присвятити себе військовій справі.
Ще зі школи займався українським рукопашом «Спас» — повноконтактним видом бойового мистецтва. Навчався в Одеській Академії сухопутних військ, яку закінчив восени 2021 року, також, як і заклади загальної середньої освіти, із відмінними показниками. У другому семестрі 2019/2020 навчального року йому було призначено академічну стипендію Кабінету Міністрів України.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій у Сумах. Потім опинився у Запорізькій області. Обіймав військову посаду командира третього десантно-штурмового взводу першої десантно-штурмової роти військової частини А1493 (5-тої батальйонної тактичної групи) 81-шої окремої аеромобільної бригади.
Дмитро Батрак загинув 6 травня 2022 року, відбиваючи атаку ворогів, які намагалися захопити село Малинівку, поблизу міста Гуляйполе у нинішньому Пологівському районі Запорізької області.
Чин прощання відбувся 10 травня 2022 року в Запоріжжі. Траурна панахида проходила в храмі Преображення Господнього Православної Церкви України, що у Хортицькому районі міста. Лейтенанта Дмитра Батрака з військовими почестями поховали на запорізькому цвинтарі Святого Миколая[1][2][3].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися мати, молодша сестра та наречена.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Суспільне (10 травня 2022). У Запоріжжі попрощалися із 22-річним захисником. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 січня 2023.
- ↑ Під Гуляйполем загинув запорізький воїн Дмитро Батрак. https://mig.com.ua (укр.). 9 травня 2022. Процитовано 13 січня 2023.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 692-р-р «Про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти та аспірантам».
- ↑ Понад 400 воїнів нагороджені орденами й медалями, серед них – Ярина Чорногуз. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 13 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 5 травня
- Народились 2000
- Померли 6 травня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Запоріжжя
- Померли в Гуляйпільському районі
- Поховані в Запоріжжі
- Випускники Одеської військової академії
- Учасники боїв за Запоріжжя
- Випускники Запорізького військового ліцею «Захисник»