Беат Янс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беат Янс
нім. Beat Jans
 
Народження: 12 липня 1964(1964-07-12) (59 років)
Базель, Швейцарія
Країна: Швейцарія
Партія: Соціал-демократична партія Швейцарії

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Беат Янс (нім. Beat Jans, нім. вимова: [beːat jans]; нар. 12 червня 1964(1964червня12), Базель, Швейцарія) — швейцарський вчений-еколог і політик. З 1 січня 2024 року — наступник Алена Берсе у Федеральній раді[1][2][3]. Член Соціал-демократичної партії, з 2010 до 2020 рік працював у Національній раді[4], був президентом Виконавчої ради Базеля-Штадта з 2021 до 2023 рік.

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Народився 12 липня 1964 року в Базелі, Швейцарія, в сім'ї слюсаря Антона Янса та Марії Янс (уроджена Обер), консультантка з продажу. Ріс у сім'ї синіх комірців, яка проживала в Рієні. Мати іммігрувала до Швейцарії після Другої світової війни з Німеччини[5].

1985 року закінчив навчання фермера і продовжив здобувати освіту в Технічному коледжі тропічного сільського господарства, де здобув спеціальність агротехніка у 1987 році. 1994 року закінчив Швейцарський федеральний інститут технологій у Цюріху за спеціальністю «Довкіллєзнавство»[6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Брав участь у розробці проєктів швейцарської організації Helvetas Swiss Intercooperation у Парагваї та Гаїті у 1987—1989 роках[6], у 2000—2010 роках був членом правління Pro Natura[6], залишив посаду, щоб стати членом Національної ради Швейцарії[7]. З 2010 до 2015 рік був членом правління eco.ch[6].

Політика[ред. | ред. код]

Приєднався до Соціал-демократичної партії у 1998 році та став членом Великої ради Базеля-Штадта 2001 року[6]. У Великій раді був членом Комісії з економіки та податків[6]. Він залишився членом Великої ради після того, як 2010 року приєднався до Національної ради Швейцарії[7], змінивши на цій посаді Руеді Рехштайнера[8], і лише 2011 року подав у відставку[9]. Його переобрали до Національної ради на федеральних виборах 2011[10], 2015[11] та 2019 років[12]. У Національній раді він також був членом Комісії з економіки та податків[13]. Коли стало зрозуміло, що Аніта Фетц не балотуватиметься на ще один термін у Раді кантонів від Базеля-Штадта[14], він висунув свою кандидатуру, але згодом відмовився на користь кандидатки з СДП[15]. Він знову балотувався до Національної ради, а Єва Герцог — до Ради кантонів. Обидвох обрали на федеральних виборах у жовтні 2019 року[16].

2015 року змінив Жаклін Фер на посаді віцепрезидента СДП[17], але пішов у відставку того ж року, коли партія скасувала посади президента та віцепрезидента та запровадила співпрезидентство Маттеа Маєра та Седріка Вермута[18].

25 жовтня 2020 року обраний до Виконавчої ради Базель-Штадта[19] та її президентом у листопаді 2020 року[20]. Сара Вісс із СДП змінила після його відставки з посади члена Національної ради у грудні 2020 року[21].

Федеральна рада Швейцарії[ред. | ред. код]

Під час федеральних виборів у Швейцарії 2023 року став офіційним кандидатом у Федеральну раду, щоб замінити Алена Берсе від Соціал-демократичної партії[22]. Вибори відбулися 13 грудня 2023 року, і він був офіційним кандидатом разом із іншим політиком Джоном Пультом. Для визначення наступника знадобилося три тури голосування. Під час другого туру голосування Янс випередив суперника, отримавши 112 голосів, а опонент Даніель Йозич — 70 голосів (імовірно від Швейцарської народної партії та лібералів)[23]. Зрештою обраний до Федеральної ради під час третього туру голосування[24][25][26]. Вступив на посаду 1 січня 2024 року.

Особисте життя[ред. | ред. код]

11 червня 2004 року одружився з Трейсі Рене Гласс (нар. 1972), біостатистикою родом з Маямі, штат Флорида. Вони познайомилися під час походу на Гаваях. Протягом двох років у них були стосунки на відстані, поки вона переїхала до Базеля, отримавши посаду у фармацевтичній компанії Novartis. Вона керує групою в Швейцарському інституті тропічної медицини та охорони здоров'я[27][28]. Мають двох дочок[29][30]. Дружина та діти мають подвійне швейцарсько-американське громадянство[31][32][33].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Schäfer, Fabian (22 вересня 2023). Beat Jans will SP-Bundesrat werden. Neue Zürcher Zeitung (de-CH) . ISSN 0376-6829. Процитовано 25 вересня 2023.
  2. ↑ Nachfolge von Alain Berset - Basler SP-Regierungspräsident Beat Jans will Bundesrat werden. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). 22 вересня 2023. Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  3. ↑ Rosch, Benjamin (22 вересня 2023). Basler Regierungsrat Beat Jans will für die SP in den Bundesrat. Aargauer Zeitung (нім.). Процитовано 25 вересня 2023.
  4. ↑ Ratsmitglied ansehen. www.parlament.ch. Процитовано 25 вересня 2023.
  5. ↑ Berset-Nachfolge – «Ich mag Herausforderungen sehr»: Beat Jans will in den Bundesrat. Tages-Anzeiger (нім.). 22 вересня 2023. Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  6. ↑ а б в г д е Beat Jans (нім.). Sozialdemokratische Partei Basel-Stadt. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  7. ↑ а б Neuer SP-Nationalrat Beat Jans bleibt im Grossen Rat. Online Reports (нім.). 5 січня 2010. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
  8. ↑ Beat Jans geht für Rudolf Rechsteiner nach Bern. Aargauer Zeitung (de-ch) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  9. ↑ Beat Jans. The Federal Assembly — The Swiss Parliament. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2021.
  10. ↑ Wahlen 2011 (нім.). Kanton Basel-Stadt. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  11. ↑ Wahlen 2015 (нім.). Kanton Basel-Stadt. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  12. ↑ Wahlen 2019 (нім.). Kanton Basel-Stadt. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  13. ↑ Mitglieder der Kommission für Wirtschaft und Abgaben des Nationalrates (WAK-NR) (PDF). Nationalrat. 23 листопада 2016. Архів (PDF) оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2021.
  14. ↑ Polit-Urgestein tritt zurück - Fetz ist zuversichtlich, dass es keinen Frauenstreik mehr braucht. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). 20 червня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  15. ↑ Weg frei für Eva Herzog – Beat Jans zieht Ständeratskandidatur zurück. Zeitung für die Region Basel (de-ch) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  16. ↑ Linker Aufschwung für Basel im Nationalrat ++ Katja Christ neu dabei, Herzog Ständerätin ++ Baselbiet muss in den 2. Wahlgang. Zeitung für die Region Basel (de-ch) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  17. ↑ Schultheiss, Jeremias (5 грудня 2015). SP-Delegierte wählen Beat Jans zum Vizepräsidenten. TagesWoche (de-CH) . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 24 жовтня 2020.
  18. ↑ SP-Präsidium: Duo Mattea Meyer und Cédric Wermuth folgt auf Christian Levrat (нім.). SP Schweiz. 17 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  19. ↑ Wahlen 25. Oktober 2020 (нім.). Kanton Basel-Stadt. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  20. ↑ Zweiter Wahlgang: Stephanie Eymann, Kaspar Sutter und Esther Keller in den Regierungsrat gewählt, Beat Jans ist neuer Regierungspräsident (нім.). Kanton Basel-Stadt. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  21. ↑ Basler SP-Politikerin Sarah Wyss im Nationalrat vereidigt (нім.). Das Schweizer Parlament. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
  22. ↑ Zatti, Zara (13 грудня 2023). Politologin über die Wahlchancen von Jans: «Zurückhaltender Optimismus ist angebracht». bz Basel (нім.). Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 13 грудня 2023.
  23. ↑ Beat Jans baut Vorsprung im zweiten Wahlgang aus. SWI swissinfo.ch (нім.). 13 грудня 2023. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  24. ↑ Pfaff, Isabel (13 грудня 2023). Wahl in der Schweiz: Beat Jans wird Bundesrat. Süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  25. ↑ Swiss name new president and cabinet members. Reuters. 13 грудня 2023. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
  26. ↑ Keystone-SDA (13 грудня 2023). Beat Jans chosen as Switzerland's new cabinet minister. SWI swissinfo.ch (англ.). Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  27. ↑ Beat Jans: Drei Frauen zuhause – so tickt der neue Bundesrat. 20 Minuten (нім.). 13 грудня 2023. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  28. ↑ Treffen mit der Frau von Beat Jans – «Meiner Familie in den USA musste ich erklären, dass ich nicht die First Lady werde». Basler Zeitung (нім.). 11 грудня 2023. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  29. ↑ SP-Nationalrat Beat Jans wagt einen Seiltanz mit seiner Familie. Schweizer Illustrierte (нім.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
  30. ↑ SP-Nationalrat Beat Jans wagt mit seiner Familie einen Seiltanz - 9 Promis, 99 Tipps für Ferien in der Schweiz. Schweizer Illustrierte (de-CH) . Архів оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  31. ↑ see American nationality law for further information
  32. ↑ Beat Jans über seine Dilemmas – «In den letzten 17 Jahren bin ich sicher zehnmal in die USA geflogen». Basler Zeitung (нім.). 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  33. ↑ Lämbgen, Julian. Tracy Jans: «Ich würde nicht die First Lady werden». Nau (нім.). Процитовано 8 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беат_Янс&oldid=42613315