Бедринець звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бедринець ломикаменевий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Бедринець (Pimpinella)
Вид:
Бедринець ломикаменевий (P. saxifraga)
Біноміальна назва
Pimpinella saxifraga
L., 1753

Бедринець звичайний[1], бедринець ломикаменевий[2] (Pimpinélla saxífraga) — багаторічна трав'яниста рослина, типовий вид[3] роду бедринець (Pimpinella) родини окружкові (Apiaceae).

У давніх легендах вважалось, що рослина здатна, вкоріняючись, ломити камінь, про що свідчить латинська видова назва.[4]

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте по усій Європі, у тому числі по всій Україні, у помірній зоні Азії[5].

Зустрічається на кам'янистих вапнякових схилах, пагорбах, пісках, сухих луках, посеред чагарників, на узбіччях доріг та полів.

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Корінь веретеноподібний, гіллястий, коренева шийка покрита волокнистими залишками відмерлих листків.

Стебло висотою 15—80 см, прямостояче, округле, тонко ребристе, щільне, з розеткою прикореневих листків при основі, гіллясте, з листками тільки у нижній частині, вгорі майже безлисте, листки і стебло з коротким опушенням або майже голі.

Листки перисті. Нижні, разом з черешками, довжиною 10—20 см, з яйцеподібними або округлояйцеподібними, тупими, велико-зубчастими, коротко черешковими або сидячими листочками, 3—5 пар; кінцевий листочок часто трилопатевий або трироздільний. Середні стеблові з більш глибоко розсіченими на вузькі частки листочками, при основі клиноподібні, майже двічі перисті, сидячі на піхвах. Верхні — з простою перистою або трироздільною дрібною пластинкою та ланцетоподібними або майже лінійними частками. Верхні листки з редукованою пластинкою.

Зонтичні суцвіття із 6—21 тонкими голими променями, у поперечнику 5—8 см, щиткоподібні; обгортка та обгорточки відсутні. Зубців чашечки 5, не виражені. Пелюстки білі, рідко рожеві, довжиною близько 1 мм, зовні щетинисто-волосисті, на верхівці виїмчасті, з часткою, відігнутою всередину. Тичинок п'ять.

Насінини голі, коротко яйцеподібні, довжиною 2—2,5 мм, шириною 1—1,5 мм.

Застосування

[ред. | ред. код]

У харчуванні

[ред. | ред. код]

Насіння використовується у кулінарії, кондитерській та хлібопекарній промисловості як замінник анісу та кмину.

Народи Кавказу готують на весні свіжі салати з молодих прикореневих листків бедринця.

Зонтики з квітами кладуть у розсіл під час соління огірків, каперсів, помідорів тощо.

З бедринцем готують всілякі настоянки та ароматизоване пиво.[6].

У медицині

[ред. | ред. код]

Як лікарська рослина застосовується за народним досвідом: відхаркувальний, сечогінний та засіб, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджує та заспокоює нервову систему (при сильному болі, від кашлю та астми).

Рослина охоче поїдається тваринами на пасовищах та у сіні. Домішка його до травостою або сіна збуджує апетит, підвищує надої молока у сільськогосподарських тварин.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pimpinella saxifraga // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. [[https://web.archive.org/web/20210508200849/http://econtsh.astra.in.ua/system.php?page=269&gerbar= Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]][Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. Інформація про рід Pimpinella у базі даних Index Nominum Genericorum. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2015.
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976. — 168 с. — С.41
  5. Гродзінський, А. М.; Лебеда, А. П.; Джуренко, Н. І.; Ісайкіна, О. П. (1992). Лікарські рослини: енциклопедичний довідник (укр). Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп». с. С. 54. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України. — К.: Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.150

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]