Безверхий Леонід Іванович
Безверхий Леонід Іванович | |
---|---|
Народився |
18 жовтня 1928 Градизьк, Глобинський район, Кременчуцька округа, Українська СРР, СРСР |
Помер |
21 січня 2018 (89 років) Чернігів, Україна |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | інженер, директор заводу |
Alma mater | Національний транспортний університет (1953) |
Заклад | Чернігівський завод радіоприладів |
Нагороди | |
Безве́рхий Леонід Іванович (18 жовтня 1928, Градизьк, Кременчуцька округа — 21 січня 2018, Чернігів) — український радянський діяч, директор Чернігівського заводу радіоприладів у 1967—1990 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Леонід Безверхий народився 18 жовтня 1928 року в селі Градизьк Полтавської області.
В 1934 році з сім'єю переїхав до Києва, де його батько працював на військовому ремонтному заводі № 7 в Дарниці маляром. В 1941 році після початку війни підприємство евакуювали до Саратова. Туди ж переїхала і сім'я Безверхих.
У Саратові паралельно з навчанням у школі Леонід почав працювати, спочатку на рибному заводі, потім — на евакуйованому ремонтному заводі, де він працював токарем разом з батьком.
У 1944 році сім'я повернулася до Києва, де Леонід у 1947 році закінчив школу і вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту. В інституті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олександрою.
У 1953 році Леонід Безверхий закінчив інститут і був направлений інженером-технологом на військовий завод № 7. У 1960 — головний інженер колгоспу імені Ватутіна в селі Глибоке Київської області. З 1961 році працював інженером-конструктором на Київському радіозаводі, пізніше очолив там експериментальний цех.
У лютому 1967 року Леонід Безверхий очолив будівництво майбутнього Чернігівського заводу радіоприладів, і вже у вересні 1971 року перша черга заводу була достроково введена в експлуатацію. З 1979 року Безверхий очолив вже діюче підприємство і залишався його керівником до 1990 року, після чого пропрацював там ще 11 років.
Помер Леонід Безверхий 21 січня 2018 року.
Діяльність[ред. | ред. код]
Чернігівський завод радіоприладів за 23 роки керівництва Леоніда Безверхого став провідним підприємством Чернігова і Радянського Союзу у сфері виробництва систем управління, електронно-обчислювальних систем, супутникової апаратури, інформаційних і космічних технологій, медичного обладнання та товарів господарського призначення. При цьому Леонід Іванович як директор приділяв увагу перспективам розвитку заводу, удосконаленню організації праці, впровадженню нових технологій, підвищенню якості продукції і культури виробництва, зміцненню дисципліни і об'єднанню колективу.
Леонід Безверхий піклувався вирішенням житлових і побутових питань робітників заводу. Під його керівництвом збудовано 20 житлових будинків, 8 дитячих дошкільних закладів, Чернігівський радіомеханічний технікум, вище професійно-технічне училище № 15, базу відпочинку «Лада», оздоровчий табір «Електронік», 3 гуртожитки, поліклініку, лікарню. Завод надавав допомогу Чернігівському технологічному інституту, школам № 27, 29, 30. Житловий мікрорайон біля Чернігівської міської лікарні № 2, побудований заводом, отримав у народі назву «хутір Безверхого».
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1971 — Орден Трудового Червоного Прапора
- 1978 — Орден Жовтневої Революції
- 1982 — Державна премія СРСР
- 1988 — Орден Леніна
- 2000 — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
- 2002 — нагрудний знак «Ветеран космічної галузі України»
- 2018 — Почесний громадянин міста Чернігова (посмертно)
Джерела[ред. | ред. код]
- Анатолій Свириденко. Інформаційна довідка про Безверхого Леоніда Івановича
- Катерина Приступа. Памяти Леонида Берверхого. Умер основатель и первый директор черниговского радиозавода // Семь дней. — 2018.
- Сергій Павленко. Таємний директор, або Космічні таємниці Безверхого // Голос України. — 2003.
- Народились 18 жовтня
- Народились 1928
- Уродженці Градизька
- Померли 21 січня
- Померли 2018
- Померли в Чернігові
- Випускники Національного транспортного університету
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Лауреати Державної премії СРСР
- Почесні громадяни Чернігова
- Ветерани космічної галузі України