Беззуб Іван Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Беззуб
 Майор (посмертно)
Загальна інформація
Народження 7 липня 1995(1995-07-07)
Старокостянтинів, Старокостянтинівський район, Хмельницька область
Смерть 8 березня 2022(2022-03-08) (26 років)
поблизу селища Кулажинці, Броварський район, Київська область
Alma Mater ХНУПС
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Армійська авіація
Формування 16 ОБрАА
Війни / битви Війна на сході України, Російське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беззуб.

Іван Романович Беззуб (7 липня 1995, м. Старокостянтинів Хмельницької області — 8 березня 2022, поблизу селища Кулажинці, Броварський район Київської області) — український військовик, майор (посмертно) Збройних Сил України, командир вертольота Мі-24 вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, кавалер ордена «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Беззуб народився 7 липня 1995 року у м. Старокостянтинів на Хмельниччині.

2017 року закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та отримав призначення на посаду льотчика-оператора 16 ОБрАА. Учасник ООС. Мав досвід миротворчої діяльності у складі 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у ДР Конго[1][2].

8 березня 2022 року вертоліт Мі-24 збили росіяни поблизу села Кулажинці Броварського району Київської області, внаслідок чого майор Беззуб загинув[3].

11 березня 2022 року відбулося прощання з Іваном Беззубом на Львівщині.[2]. Похований 12 березня у рідному місті Старокостянтинові.[1].

Залишилася дружина, та двоє дітей[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Майора БЕЗЗУБА Івана Романовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Старкон.City. 23 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  2. ↑ а б У Львівській області попрощалися з екіпажем Мі-24, котрий збили окупанти в бою на Київщині [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Загинув 26-річний воїн зі Старокостянтинова
  4. ↑ Дмитро Кардаш (12 вересня 2022). Льотчик і батько двох дітей загинув на Київщині. Йому не дали звання Героя. vsim.ua. Процитовано 21 січня 2023.
  5. ↑ Указ Президента України від 23 березня 2022 року № 158/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беззуб_Іван_Романович&oldid=40970178