Бертло Софі
| Бертло Софі | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | фр. Sophie Caroline Niaudet[1] |
| Народилася |
16 лютого 1837[2][1] former 8th arrondissement of Parisd, Париж[4] |
| Померла |
18 березня 1907[2][3] (70 років) Париж |
| Поховання | Пантеон |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | хімік |
| Знання мов | французька[5] |
| У шлюбі з | Марселен Бертло |
| Діти | Daniel Berthelotd, André Berthelotd, René Berthelotd і Philippe Berthelotd |
Софі Бертло (фр. Sophie Berthelot уроджена Софі Каролін Ньоде, Sophie Caroline Niaudet 17 лютого 1837, Париж[6] — 18 березня 1907, Париж) — перша жінка, похована в паризькому Пантеоні.
Біографія[ред. | ред. код]
Сім'я Софі була в родинних стосунках з годинною династією Бреге, сама вона була племінницею Луї Франсуа Клемана Бреге і внучатою племінницею Абраама-Луї Бреге. У дитинстві отримала сувору кальвіністське освіту, якою відрізнялася сім'я Бреге. У 1861 році вийшла заміж за хіміка і політика Марсель Бертло. Плодом цього шлюбу було шестеро дітей[7] , яких вона також виховувала в дусі строгості[8] . Серед її синів — політик Андре Бертло (1862—1938), вчений Даніель Бертло (1865—1927), дипломат Філіп Бертло (1866—1934) і філософ Рене Бертло (1872—1960)[7]. Померла 18 березня 1907, через кілька годин після свого чоловіка.
Поховання[ред. | ред. код]
У 1907 році Французька держава ухвалила рішення про поховання в паризькому Пантеоні праху не тільки Марселя Бартлі, а й його дружини Софі[9], оскільки «ніжно люблять один одного подружжя просили не розлучати їх після смерті, як не розлучалися вони за життя». Отже, Софі Бертло стала першою (і до 1995 року — єдиною) жінкою[10], яка була удостоєна такої честі з боку «вдячного батьківщини». Причиною того була «в подяку за своє подружнє чеснота»[11], оскільки Софі померла всього через кілька годин після свого чоловіка. На похованні були присутні президент Республіки, міністри та інші державні діячі[12]. Під час похорону, міністр народної освіти Арістід Бріан виголосив промову в честь Софі Бертло, в якій зокрема було сказано:
Пані Бертло володіла всіма рідкісними якостями, які дозволяють красивій, граціозній, ніжній, люблячій і вихованій жінці розділяти хвилювання, мрії і турботи геніальної людини. Вона прожила з Бертло в спільності почуттів і думок, які об'єднували їх в ідеальну пару, що мала єдине серце і єдину душу.
Пам'ять[ред. | ред. код]
На згадку про Софі Бертло названий ліцей в місті Кале.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б свідоцтво про шлюб — С. 15.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Archives de Paris — С. 15.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Acte de mariage du 10 mai 1861 Paris 1er arrondissement [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б François Laplanche.Les Sciences religieuses. Dictionnaire du monde religieux dans la France contemporaine [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Paris: Éditions Beauchesne, 1996.. — P. 57. — 678 p. — ISBN 2-7010-1341-0 .
- ↑ Daniel Langlois-Berthelot. Marcellin Berthelot un savant engagé. — Paris: J.-C. Lattés, 2000..
- ↑ Jacqueline Lalouette.Amour et chimie au Panthéon [Архівовано 2015-04-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Julie Lanique. Seulement deux femmes au Panthéon: Une aberration? [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Danielle Bousquet. Un pas attendu vers la mixité au Panthéon, la reconnaissance du rôle des femmes dans l'
- ↑ Paris, le 25 mars 1907 [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
|
