Бигич Юрій Венедиктович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бигич Юрій Венедиктович
Народився 1902
Лучин, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1951
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність педагог, політик
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Нагороди
орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Бигич Юрій Венедиктович (1902, Лучин, Сквирський повіт, Київська губернія — 1951, Чернігів) — радянський педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в с. Лучин Сквирського повіту Київської губернії. Закінчив Київський інститут соціального виховання (1931)

Трудовий шлях
  • завідувач початкової школи, хати-читальні, вчитель школи ліквідації неписьменності, початкової, семирічної шкіл в Житомирській, Київській областях (1921—1933)
  • директор середніх шкіл № 1, № 5 в м. Фастів Київської області (1933—1941)[1]
  • завідувач Фастівського районного відділу народної освіти (1943—1944)
  • заступник завідувача Станіславського обласного відділу народної освіти (1944—1946)
  • завідувач Станіславського міського, обласного відділів народної освіти (1946—1950)
  • інспектор шкіл Міністерства освіти УРСР
  • директор Чернігівської середньої школи № 11 (1950—1951)[2].

Обирався членом райвиконкому, депутатом місцевих рад депутатів трудящих.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами «Знак Пошани», знаком «Відмінник народної освіти УРСР».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МУЗЕЙ ФАСТІВСЬКОЇ ШКОЛИ №1.
  2. Чернігівський колегіум № 11. Архів оригіналу за 8 грудня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]