Благовіщення (картина ван Ейка)
| нід. Annunciatie | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ян ван Ейк |
| Час створення: | 1434 |
| Висота: | 902 міліметр |
| Ширина: | 341 міліметр |
| Матеріал: | панель |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | сакральне мистецтво[2] |
| Зберігається: | Вашингтон |
| Музей: | Національна галерея мистецтва |
 Благовіщення у Вікісховищі | |
«Благовіщення» (нід. Annunciatie) — ліва стулка втраченого триптиха роботи Яна ван Ейка. Одна із «родзинок» Національної галереї мистецтва у Вашингтоні[3], яка до цього перебувала у зібраннях петербурзького Ермітажу.
Ця картина зі знаменитого Діжонського монастиря Шанмоль. У 1850 році куплена Миколою I у короля Нідерландів, після чого перекладена на полотно.
Історія створення[ред. | ред. код]
Роботу було виконано в період проживання у Брюгге, де в 1431 році художник купив будинок і майстерню, у якій працював до самої смерті[4]. Триптих «Благовіщення» було створено як подарунок герцогу Бургундії з династії Валуа — Карла Сміливого. Свою роботу Ян ван Ейк відправив до монастиря Шанмоль у Діжоні, який у ті часи служив одночасно місцем проведення церковних мес і столицею Бургундського герцогства[5].
Сюжет картини[ред. | ред. код]
Відповідно до Святого Писання, Благовіщення є особливо важливою подією в історії християнства, після якої відбулася зміна Заповітів. Після народження Ісуса припиняється дія законів Мойсея («Sub Lege») і настає ера — Sub Gratia («Після Благодаті»). Завдяки цьому, сюжет Благовіщення є найбільш популярним мотивом для художнього живопису часів Відродження. На рубежі XVI–XVII століть ця сцена зображується не як реальна, а як містична і з сакральним символізмом. Саме ця ідея була домінуючою і суворо контролювалася католицькою церквою, оскільки на цей період припав рух контрреформації[6].
Ян ван Ейк детально передав найдрібніші деталі, такі як інтер'єр храму і одяг архангела Гавриїла. Діва Марія і Гавриїл зображені таким чином, що їх голови сягають капітелі. З такими пропорціями у реальному житті їх зріст можна було б порівняти із багатометровими велетнями. Круговий обхід колон за спиною Діви Марії може свідчити про те, що дія відбувається у вівтарі, і дві фігури святих є видінням священника. Метафорою переданий блиск крил архангела Гавриїла, які відображають сяйво Царства Небесного[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.nga.gov/content/ngaweb/Collection/art-object-page.46.html
- ↑ The Annunciation
- ↑ Carol M. Richardson. Locating Renaissance Art Renaissance art reconsidered (Vol 2). — Yale University Press, 2007. — С. 68. — ISBN 0300121881.
- ↑ А. Ю. Королева. Великие художники Нидерландов XV - XVII веков. — Мастера европейской живописи. — М : Олма Пресс Образование, 2006. — С. 10. — ISBN 5948496872.
- ↑ Lynn F. Jacobs. Opening Doors: The Early Netherlandish Triptych Reinterpreted. — Penn State Press, 2012. — С. 61. — ISBN 9780271048406.
- ↑ Е. В. Яйленко. Библейские сюжеты в европейской живописи. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2005. — 423 с. — ISBN 5224052513.
- ↑ Н. В. Василенко, Е. В. Яйленко. Живопись Эпохи Возрождения. — Шедевры живописи. — М : Олма-Медиа Групп, 2014. — С. 289. — ISBN 9785373052306.
Посилання[ред. | ред. код]
Картина на сайті Національної галереї мистецтва, Вашингтон [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
