Бленкетінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бленкетінг або ефект ковдри (англ. blanketing effect, line-blanketing effect) — ефект посилення червоних або інфрачервоних областей зоряного спектру за рахунок інших областей із загальним послаблюючим впливом на весь спектр. Термін бере свій початок у статті астрофізика Едварда Артура Мілна 1928 року, в якій він використовувався для опису впливу астрономічних металів у зовнішніх областях зорі на її спектр[1]. Назва виникла через те, що лінії поглинання діють як «ковдра», спричиняючи підвищення температури континууму спектру до рівня, який був би, якби цих ліній не було[2].

Астрономічні метали, які створюють більшість спектральних ліній поглинання зорі, поглинають частину випромінюваної енергії зорі (це явище називається ефектом блокування), а потім повторно випромінюють її на нижчій частоті як частину ефекту зворотного зігрівання[3]. Поєднання обох цих ефектів призводить до того, що положення зір на діаграмі «колір-колір» зміщується в бік більш червоних ділянок із збільшенням частки металів у них. Таким чином, ефект покриття сильно залежить від металічності зорі, яка вказує на частку елементів, важчих за гелій, що входять до її складу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Milne, E. A. (1928). The total absorption in the Sun's reversing layer. The Observatory. 51: 88—96. Bibcode:1928Obs....51...88M.
  2. Sandage, Allan R.; Eggen, Olin J. (1959). On the existence of subdwarfs in the (Mbol, log Te)-diagram. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 119 (3): 278—296. Bibcode:1959MNRAS.119..278S. doi:10.1093/mnras/119.3.278.
  3. Straižys, Vytautas (1992). Multicolor Stellar Photometry. Tucson: Pachart Publishing House.

Посилання[ред. | ред. код]