Блюм Лемпель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блюм Лемпель
Blume Lempel
Народилася 13 травня 1910(1910-05-13)
Хоростків, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина[1]
Померла 20 жовтня 1999(1999-10-20)[1] (89 років)
Лонг-Біч, Нассау, Нью-Йорк, США[2]
Країна  США
Національність єврейка
Місце проживання Париж[2]
Діяльність письменниця
Знання мов їдиш

Блюм Лемпель (англ. Blume Lempel; 13 травня 1910, Хоростків, Галичина — 20 жовтня 1999, Лонг-Біч, Нью-Йорк) — єврейська письменниця, яка писала на мові ідиш.

Біографія[ред. | ред. код]

Блюм народилася в Хоросткові (Галичина) у сім'ї Авраама та Пеші Пфеффер. Її мати померла, коли Блюм було 12 років. Її батько, за професією м'ясник, одружився вдруге. Її брат Ісроель, старший за неї на шість років, здобув гарну освіту. А щодо самої Блюм батько вважав, що дівчина не повинна нічого знати більше, аніж шити та куховарити. Блюм не мала систематичної освіти — закінчила єврейську народну школу для дівчаток та брала уроки в людини, котра знала німецьку мову. Вона мала доглядати дім і корів.

Через свої сіоністські переконання Блюм вирішила в 1929 р. перебратися до Палестини. Дорогою вона зупинилася в Парижі у брата, який втік туди, бо на нього полювали як на комуніста в Галичині. Збереглися її дитячі спогади про жандармів, які проколювали її ліжко багнетами, коли шукали його.

У Парижі, де вона залишилася на дев'ять років, Блюм відвідувала вечірню школу, нелегально працювала на фабриці кишенькових книг, одружилася з хутровиком Лемелем Лемпелем (помер у 1985 р.) і народила сина Пола (1935) і доньку Йоланду (1937). Вона почала писати, але її розчарував брат, який сказав їй, що писати може лише освічена людина. Не вірячи у власні сили, вона знищила свої роботи. Брата убили німці під час Другої світової війни.

У 1939 р. Лемпелі переїхали до Нью-Йорка, США, де народився син Стівен (1945). Там вона упродовж шести років відвідувала заняття у школі. У той період Блюм інтенсивно читала і та помалу почала писати знову. Перше її оповідання було опубліковано в щоденній газеті «Der Tog» під псевдонімом Рохль Гальперн у 1943 р., а її перший роман «Між двома світами» вийшов у 1947 р. Проте про її роботу не згадали у 8-томному «Lexicon of New Yiddish Literature» (1957), а лише пізніше її включили у доповнене видання (1986).

Стиль і зміст її праць були надзвичайно незвичними для літератури ідиш через використання потоку свідомості, ретроспективи та інших модерністських технологій, які розкривали теми, починаючи від Голокосту, закінчуючи інцестом та сексуальним пробудженням.

За свої праці на ідиш Лемпель отримала численні призи: Atran award (1985), I. J. Segal Prize for Yiddish Literature (Montreal) за свою книгу «A Rege fun Emes» (Момент істини, 1981); Zhitlowsky prize (1989).

Блюм писала лише на ідиш, тому її праці залишаються для широкої публіки переважно незнайомими та неперекладеними. Єдиним англомовним перекладом вийшла збірка оповідань «Едіп у Брукліні» (Blume Lempel. Oedipus in Brooklyn and Other Stories. — Mandel Vilar Press, 2016. — 240 p. (ISBN 1942134215).)

Критик Олександр Шпігльблат написав про неї: «Її проза завжди проникала в глибину душі, відкидала в бік вуаль і розкривала те, що було приховано».

Смерть[ред. | ред. код]

Блюм Лемпель померла у своєму будинку в Лонг-Біч (Нью-Йорк, США) 20 жовтня 1999 р.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Record #17782082n // BnF catalogue généralParis: BnF.