Бойко Ярослав Ярославович
| Ярослав Бойко Бойко Ярослав Ярославович | |||
|---|---|---|---|
 Молодший сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
20 січня 1976 Староміщина, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
17 жовтня 2022 (46 років) Богданівка, Часовоярська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна | ||
| Поховання | Підволочиськ | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Ракетні війська та артилерія | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Ярослав Ярославович Бо́йко (20 січня 1976, с. Староміщина — 17 жовтня 2022, с. Богданівка Бахмутського р-ну Донецької області) — український військовослужбовець, молодший сержант 44-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 січня 1976 року в с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області. Закінчив Староміщинську загальноосвітню школу, потім училище. Після одруження проживав із сім'єю в смт Підволочиськ, часто працював за кордоном. На початок 2022 року працював будівельником у Польщі. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся додому.
Служив на посаді молодшого сержанта в складі 44-ї окремої артилерійської бригади.
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув 17 жовтня 2022 року в населеному пункті Богданівка Бахмутського району Донецької області. Похований 22 жовтня 2022 року в Підволочиську[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (12 березня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2]
- Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня[3].
- Почесна відзнака командира 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола (27 червня 2022)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Під синьо-жовтим стягом в останній шлях… Загинув Герой із Підволочиської громади. ГАЛАС (укр.). 23 жовтня 2022. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Указ президента України №152/2024 Про відзначення державними нагородами України. 12 березня 2024.
- ↑ а б Приїхав з Польщі, аби захищати і залишився назавжди… На Тернопільщині попрощалися з Героєм Ярославом Бойком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дайнега Поліна. Приїхав з Польщі, аби захищати і залишився назавжди… На Тернопільщині попрощалися з Героєм Ярославом Бойком // 20 хвилин, 22 жовтня 2022.
- Бойко Роман. Під синьо-жовтим стягом в останній шлях… Загинув Герой із Підволочиської громади // Галас, 23 жовтня 2022.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 20 січня
- Народились 1976
- Уродженці Староміщини
- Померли 17 жовтня
- Померли 2022
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані в Підволочиську
- Військовики 44-ї окремої артилерійської бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)