Болдін Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Болдін Валерій Іванович
Народився 7 вересня 1935(1935-09-07) або 1935[1]
Тутаєв, Іванівська промислова область, РСФРР, СРСР
Помер 14 лютого 2006(2006-02-14) або 2006[1]
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність економіст, політик
Галузь політика[1]
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва і Російська академія державної служби
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів

Валерій Іванович Болдін (нар. 7 вересня 1935(19350907), місто Тутаєв, тепер Ярославської області, Російська Федерація — 14 лютого 2006, місто Москва) — радянський партійний діяч, завідувач загального відділу ЦК КПРС, помічник генерального секретаря ЦК КПРС, керівник апарату президента СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1988 роках. Член ЦК КПРС у 1988—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат економічних наук (1969).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1953—1956 роках — радіомонтер дистанції сигналізації шляху Московсько-Рязанської залізниці.

У 1956—1961 роках — студент економічного факультету Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.

Член КПРС з 1960 року.

З 1960 року — літературний співробітник редакції газети «Правда».

У 1961—1965 роках — в апараті ЦК КПРС.

У 1965—1969 роках — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1969 року — економічний оглядач, заступник редактора, редактор по сільськогосподарському відділу, з 1973 року — член редакційної колегії газети «Правда». Викладав на Вищих економічних курсах при Держплані СРСР.

У 1981—1985 роках — помічник секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. У 1985—1987 роках — помічник генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова.

У січні 1987—1991 роках — завідувач загального відділу ЦК КПРС.

23 березня 1990 — 22 серпня 1991 року — член Президентської ради СРСР.

17 квітня 1990 — 22 серпня 1991 року — керівник апарату президента СРСР Михайла Горбачова.

Брав активну участь у подіях серпня 1991 року на боці Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС—ГКЧП). 18 серпня 1991 року в складі групи з чотирьох осіб (Бакланов, Болдін, Варенников і Шенін) літав до Горбачова у Форос. О 18:00 їх група вилетіла назад в Москву.

22 серпня 1991 року був звільнений з посади і заарештований у справі ДКНС, перебував у слідчому ізоляторі «Матроська тиша» У грудні 1991 року звільнений під підписку про невиїзд. 6 травня 1994 року кримінальну справу проти Болдіна припинено на підставі постанови Державної Думи «Про оголошення політичної та економічної амністії».

Потім — на пенсії в Москві. Автор книги «Крах п'єдесталу. Штрихи до портрету М. С. Горбачова» (1995).

Помер 14 лютого 2006 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database

Джерела[ред. | ред. код]