Бондаренко Петро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондаренко Петро Миколайович
Народження 25 лютого 1921(1921-02-25)
Мала Рача, Вишевицька волость, Радомисльський повіт, Київська губернія, УНР
Смерть 7 жовтня 1943(1943-10-07) (22 роки)
Кременчуцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Рід військ артилерія
Роки служби 19411943
Звання молодший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна
CMNS: Бондаренко Петро Миколайович у Вікісховищі

Петро Миколайович Бондаренко (19211943) — молодший сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник радянсько-німецької війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1921 року в селі Мала Рача (нині — Радомишльський район Житомирської області України) в селянській родині. Після закінчення неповної середньої школи працював у колгоспі.

У березні 1941 року був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З червня 1941 року — на фронтах радянсько-німецької війни. Брав участь у боях на Південно-Західному, Сталінградському і 2-му Українському фронтах. У 1942 році вступив у ВЛКСМ. Брав участь у Курській битві. До жовтня 1943 року молодший сержант Петро Бондаренко був навідником гармати 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].

Влітку 1943 року частина Бондаренка вийшла до Дніпра в районі міста Кременчука Полтавської області Української РСР. 27 вересня 1943 року батарея форсувала Дніпро і взяла участь в обороні плацдарму на його західному березі. Помітивши невелику балку, що йшла в бік контратакуючих, Бондаренко запропонував командиру розрахунку викотити по ній артилерію і вдарити їм у фланг. З першого ж пострілу розрахунок знищив німецький кулемет. Постійно змінюючи позиції, розрахунок у тому бою знищив у загальній складності 2 кулемета, 1 протитанкову гармату і близько 45 німецьких солдатів і офіцерів. Дії розрахунку сприяли успішному відбиттю контратаки[1].

Вранці 7 жовтня 1943 року 20 німецьких танків і десант піхоти прорвалися в тил радянських підрозділів, прагнучи знищити їх чи відкинути назад за Дніпро. В бою Бондаренко знищив 2 танки. Коли позиція піддалася нападу підрозділу автоматників, Бондаренко отримав поранення в ліве плече, але поля бою не покинув і продовжував вести вогонь. Коли артилерія була розбита, Бондаренко продовжував вести вогонь з автомата, незважаючи на те, що був вдруге поранений. В цьому бою Бондаренко загинув. Похований в селі Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за «мужність і героїзм, проявлені в боях за Дніпро» гвардії молодший сержант Петро Бондаренко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденом Леніна[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Бондаренко Петро Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985.

Посилання[ред. | ред. код]