Бореальні луки Фарерських островів
.jpg) Водоспад на Сандой, Фарерські острови
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
| Площа, км² | 1451 |
 Екорегіон позначено зеленим
| |
Бореальні луки Фарерських островів — екорегіон (WWF ID:PA0807), що охоплює весь суходіл Фарерських островів, архіпелагу з 18 островів у Північній Атлантиці, приблизно на однаковій відстані між Шотландією, Норвегією та Ісландією. [1][2][3][4] Рослинний покрив здебільшого трави та карликові чагарники (близько 80% суші), решта — гола земля або рідкісна рослинність. На островах немає лісів. [1]
Розташування та опис[ред. | ред. код]
Територія екорегіону займає площу 1451 км² на 18 островах архіпелагу, усі згруповані в межах 100-кілометрового кола. Місцевість кам’яниста з деякими низькими вершинами (найвища висота – 882 м у Слеттаратіндурі) та скелями вздовж більшої частини узбережжя.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат екорегіону — океанічний клімат, субполярний (Класифікація кліматів Кеппена (Cfc)). Середня температура не перевищує -3 °C і щонайменше від одного до трьох місяців середня температура вище 10 °C. [5][6]
Клімат на Фарерських островах відносно м'який для їхнього положення на 61-62°N, який нагрівається Північноатлантичною течією. Є 210 дощових або снігових днів на рік, як правило, хмарних і вітряних. У середньому випадає 1321 мм/рік, хоча на островах вона може змінюватися на місцевому рівні залежно від висоти та вітру.
Флора і фауна[ред. | ред. код]
Більша частина ґрунтового покриву має альпійсько-арктичний характер: польові квіти, трави, верес звичайний (Calluna vulgaris). Близько 20% місцевості займають голі скелі з рідкісною рослинністю або мохом і лишайником. На острові немає лісів, хоча залишки берези у ґрунті свідчать про те, що дерева були більш поширеними до приходу людей у 9 столітті. Останніми роками на Фарерських островах з’явилися кліматоустойчиві види дерев з інших океанічних районів світу, таких як Вогняна Земля та Аляска.
Птахи та морські ссавці є найпоширенішою фауною. Серед птахів варто відзначити: Fratercula arctica, Alca torda, Uria aalge. Всі наземні ссавці були завезені людьми.
Заповідні території[ред. | ред. код]
У цьому екорегіоні немає офіційно охоронюваних територій.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Faroe Islands boreal grasslands (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Faroe Islands boreal grasslands (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Faroe Islands boreal grasslands (англ.). The Encyclopedia of Earth. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
