Борзенков Дмитро Семенович
| Борзенков Дмитро Семенович | |
|---|---|
| Народився |
1777 Охтирка, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1830 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | філолог |
| Галузь | філологія |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Борзенков Дмитро Семенович (нар. 1777, Охтирка, Слобідсько-Українська губернія — пом. 1830) — філолог, перекладач; професор російської словесності.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї священика міста Охтирки (зараз Сумська область). З 1789 по 1804 рік навчався в Харківському колегіумі, в 1808 році закінчив Харківський університет зі ступенем кандидата. Працював учителем філософії, російської словесності і політичної економії в Воронезької гімназії. З 1811 року- лектор російської словесності в Харківському університеті. З 1813 року працював в університетській бібліотеці- помічник бібліотекаря. В 1815 році затверджений у званні ад'юнкта російської словесності, з 1819 року — екстраординарний професор, з 1826 — ординарний професор. В 1827—1828 роках — декан словесного факультету.[1] Через рекомендації Ради університету працював над розробкою інструкцій для бібліотеки.[2] Брав участь в роботі «Общества наук» Харківського університету. Особисті праці друкувалися в «Трудах» Общества, «Украинском вестнике» та інших харківських журналах. Серед робот — переклади з латинської мови (дисертація професора І. Є. Шада «О существенном достоинстве философии», два листа Саллюстія до Цезаря про управління Республікою) та німецького («Об улучшении способа учения в гимназиях» и «О преимуществе и силе истинного и современного просвещения» профессора Х. Ф. Роммеля.[3]
Головні праці[ред. | ред. код]
- Борзенков Д. С. Мнение о сочинениях Нахимова // Укр. вест. — 1816. — № 1.[2]
- Борзенков Д. С.// Нахимов А. Н. Сочинения Акима Нахимова, в стихах и прозе, : напечатанныя по смерти его. — 3-е изд., доп. — М.: в тип. С.Селивановскаго, 1822. — С. (Перед текстом).[2]
- Борзенков Д. С. Начертание правил российскаго правописания. — 3-е изд. — Харьков: в Унив. тип., 1823. — 31+1 с.[2]
- Борзенков Д. С. Примечания // Маслович В. Г. Память о харьковском стихотворце Акиме Николаевиче Нахимове. — СПб. : В тип. Н.Греча, 1818. — С. 69-72.[2]
переклади:
- Богуш С. С. Происхождение языков Сарматского и Славянского от Мидского, и о сходстве оных с языком Санскритским / пер. Д.Борзенков // Тр. / О-во наук, состоящее при Императорском Харьковском университете. — Харьков, 1817. — Т. 1, Ч. 2. — С. 32—39.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чигринова Р. П. Биобиблиографический словарь руководителей библиотеки Харьковского университета // Березюк Н. М., Левченко И. Г., Чигринова Р. П. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805—2005). — Харьков: ЧП Тимченко А. Н., 2006. — С. 257—321.
- ↑ Рубинский К. И. Библиотека Харьковского университета за 100 лет ее существования (1805—1905). — Харьков: Печат. Дело, 1907. — 44 с.
- ↑ Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905) / Под ред. М. Г. Халанского, Д. И. Багалея. — Харьков, 1908. — С. 57-58.
Джерела[ред. | ред. код]
- Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (По неизд. материалам): В 2 т. — Харьков: Типо-литогр. Зильберберга, 1896. — Т. 1. — С. 221, 546, 822, 1202; Т. 2. — С. 492, 353.
- Багалей Д. И., Сумцов Н. Ф., Бузескул В. П. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805—1905). — Харьков: Тип. ун-та, 1906. — С. 51, 84, 106, 168.
- Волинський П. К. Теоретична боротьба в українській літературі: перша половина ХІХ ст. / П. К. Волинський. — К. : Держлітвидав, 1959 [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Короленковские чтения: материалы Международной научно-практической конференции, 2005
