Бориславський Палац культури нафтовиків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будівля Міського Палацу культури
Будівля Міського Палацу культури

49°08′20″ пн. ш. 23°25′14″ сх. д. / 49.13889° пн. ш. 23.42056° сх. д. / 49.13889; 23.42056Координати: 49°08′20″ пн. ш. 23°25′14″ сх. д. / 49.13889° пн. ш. 23.42056° сх. д. / 49.13889; 23.42056
Країна Україна Україна
Розташування Борислав
Дата закінчення спорудження 1952
Адреса 82300, Львівська область, місто Борислав, вул. Данила Галицького, 34
Мапа

Бориславський міський Палац культури (раніше — Бориславський Палац культури нафтовиків) — центральний осередок культурно-мистецької та дозвілевої діяльності у місті.

Історія[ред. | ред. код]

Початок будівництва припадає на 20-і роки 20-го століття. Будувався теперішній Палац культури, як Дім робітничий. Сочатку було збудоване ліве крило, а згодом і весь корпус. У 1939 році Споруда була повністю збудована.

У 1952 році завершено оздоблення Палацу культури нафтовиків, одного з найкращих на всій тодішній Дрогобиччині, із залом на 600 місць, залами для кіно та для танців.

У 1963 році на фасаді будинку Палацу культури нафтовиків було встановлено та уричисто відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому місці 6 листопада 1923 року розстріляно демонстрацію страйкуючих робітників Борислава»[1].

30 грудня 1972 року — важлива подія в житті всіх бориславських нафтовиків: цього дня при Палаці культури засновано Музей історії нафтової, озокеритної і газопереробної промисловості району. Першим його громадським завідувачем був відомий знавець минулого нафтопромислового розвитку Борислава, кандидат технічних наук Ярослав Мирка. На початку вісімдесятих, коли створили загальноміський краєзнавчий музей, експонати з життя і побуту нафтовиків поповнили його стенди, а Музей історії нафтовидобутку припинив своє існування.

Діяльність[ред. | ред. код]

Фоє Бориславського Палацу культури (нафтовиків)
Глядацька театральна зала Бориславського Палацу культури (нафтовиків)

Директором Палацу культури є заслужений артист естрадного мистецтва України Мельник Ігор Володимирович, а начальником відділу народної творчості є Ганзій Михайло Васильович. Також у міському Палаці культури працює 20 осіб, з них 9 осіб забезпечують культурно-освітню діяльність закладу.

Нині у палаці культури працює 19 клубних формувань та три філіали — "Народні доми «Просіта» в мікрорайонах міста:

  • Любительське об'єднання «Лемки Борислава»;
  • Любительське об'єднання «Кому за…»;
  • Любительське об'єднання "Спортивний клуб «Прометей»;
  • Любительське об'єднання «Фото-відео»;
  • Народний хор «Лемківська студенка»;
  • Народний драматичний театр ім. Петра Телюка;
  • Народний вокальний ансамбль «Любисток»;
  • Тріо «Горянка»;
  • Народний гурт «Бориславські батяри»;
  • Студія бального танцю;
  • Естрадна студія;
  • Дитячий театр «Лицедії»;
  • Театр танцю;
  • Гурток художнього читання
  • Молодіжний хор «Magic Voices»;
  • Циркова студія;
  • Музичний гурт «Royal band»;
  • Троїсті музики
  • ВІА «Джага-джага».

Палац культури здійснює широку концертну діяльність, проводить вечори відпочинку, тематичні свята і карнавали.

Біля палацу культури знаходиться стара будівля бориславської пошти, які разом, складають своєрідний архітектурний ансамбль
Палац культури нафтовиків (1970 рік)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С.107