Ботанічний сад Іркутського державного університету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний сад Іркутського державного університету
52°15′43″ пн. ш. 104°14′54″ сх. д. / 52.26194444447177290° пн. ш. 104.24833333335777752° сх. д. / 52.26194444447177290; 104.24833333335777752Координати: 52°15′43″ пн. ш. 104°14′54″ сх. д. / 52.26194444447177290° пн. ш. 104.24833333335777752° сх. д. / 52.26194444447177290; 104.24833333335777752
Країна  Росія
Розташування Іркутськ, вул. Кольцова, 93
Площа 27 га
Засновано 1940
Оператор Іркутський державний університет
Мапа

CMNS: Ботанічний сад Іркутського державного університету у Вікісховищі

Ботанічний сад Іркутського державного університету (рос. Ботанический сад Иркутского государственного университета) — ботанічний сад у місті Іркутськ (Російська Федерація).

Ботанічний сад є навчально-допоміжним підрозділом Іркутського державного університету і займає 27 гектарів у межах Кайського реліктового гаю в Свердловському районі міста Іркутська, за 70 км на захід від озера Байкал. Це єдиний ботанічний сад в Іркутській області і в усьому Байкальському регіоні, включений у Міжнародний реєстр ботанічних садів світу, його міжнародний ідентифікаційний код BAIKL.

Сад має найбільшу в регіоні флористичну колекцію (понад 5000 таксонів рослин). Ботанічний сад широко використовується як навчально-наукова база колективного користування для різних факультетів Іркутського університету, а також інших вишів з широкого спектра спеціальностей (від ботаніки, зоології, екології, агрономії, ґрунтознавства до ландшафтної архітектури, ландшафтного дизайну, менеджменту, економіки, математики, інформатики, психології, сервісу і реклами, туризму, соціальних наук, соціології і т. ін.).

Колекції[ред. | ред. код]

Навесні в ботанічному саду. На передньому плані — екзотичні кущі квітучої реліктової сибірської рослини Prunus pedunculata, на задньому плані — великі дерева ялини колючої.

Колекція тропічних і субтропічних рослин[ред. | ред. код]

Ботанічний сад спеціалізується здебільшого на азійських рослинах, тут ростуть такі рідкісні рослини, як Amentotaxus yunnanensis, Amentotaxus argotaenia, Cupressus vietnamensis, Nageia fleuryi, Nageia nagi, Nageia wallichiana, Podocarpus deflexus, Cunninghamia lanceolata, Cephalotaxus alpina, Cephalotaxus fortune, Cephalotaxus harringtonii. Однак тут успішно культивуються і рослини з інших частин світу, зокрема — Csapodya splendens (синонім Deppea splendens), ендемік штату Чіапас (Мексика), який повністю зник з природи.

Дендрологічна колекція[ред. | ред. код]

У колекції представлені переважно деревні рослини лісової зони північної півкулі. При цьому переважають основні породи хвойних, дрібнолистих і широколистяних лісів Євразії та Північної Америки. Колекція деревних рослин відкритого ґрунту містить 369 видів і внутрішньовидових таксонів (з них 251 вид або підвид і 118 сортів), що відносяться до 82 родів 32 родин. Домінують види, які ростуть у Сибіру — 74 види, представники далекосхідної флори — 57 видів, європейської — 52 види, північноамериканської — 37 видів, східно-азійської — 28 видів, середньоазійської — 3 види, гібриди культурного походження — 118 сортів.

Колекція трав'янистих рослин[ред. | ред. код]

Колекція трав'янистих багаторічників містить 486 видів 144 родів 48 родин. У колекції представлені рослини, що походять з різних регіонів, у тому числі: з Європи і Кавказу походять 143 види, зі Східної Азії (Китаю і Далекого Сходу) — 91 вид, Північної Америки — 50 видів. Тут вирощується 13 видів, включених до Червоної книги Росії. З них Anemone baicalensis, Cypripedium calceolus, Cypripedium macranthon, Rhodiola rosea є представниками місцевої флори.

Колекція лікарських рослин[ред. | ред. код]

Початок колекції було покладено 2017 року, коли були посаджені перші рослини, серед яких Achyranthes bidentata, Bupleurum chinense, Taraxacum mongolicum, Iris domestica, Isatis tinctoria.

Колекція плодово-ягідних культур[ред. | ред. код]

Колекція плодових рослин нараховує близько 250 сортів і форм яблуні, груші, горобини, сливи, вишні та абрикос, що ведуть своє походження з європейської частини Росії, Азії (у тому числі, Китаю) і Північної Америки. Основна увага приділяється вирощуванню груші, як рідкісної в умовах Східного Сибіру культури.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]