Бої за Дубоссари

Бої за Дубоссари
Дата 1 березня — 22 липня 1992 Місце Дубоссари Результат Поділ району на території Молдови та Придністров'я, поразка Молдови
Сторони
Росія ПМР	Молдова

Бої за Дубоссари — бої за молдовське місто Дубоссари у 1992 році між молдовськими військами з одного боку та проросійськими сепаратистами, російськими й українськими добровольцями, частинами 14-ї армії Російської Федерації, — з іншого. Одна з ключових подій Придністровської війни.

Передумови

В кінці 1980-х років в результаті перебудови в Радянському Союзі загострились національні питання. В союзних республіках виникли громадські рухи, що об'єднували представників титульних національностей відповідних республік. В МРСР лунали заклики до запровадження єдиної державної мови — молдовської та іноді також до об'єднання Молдови з Румунією. Законопроєкт викликав негативну реакцію серед частини населення Придністров'я, що не володіла молдовською мовою.

1990 року усі депутати від Придністров'я покинули Верховну Раду МРСР і 2 вересня проголосили окрему Придністровську Молдовську Радянську Соціалістичну Республіку (ПМ РСР). Незабаром сталися перші збройні сутички між правоохоронцями Молдови та Придністров'я.

17 березня 1991 року відбувся всесоюзний референдум про збереження СРСР. Молдова не підтримала його і, згодом, оголосила про свою незалежність. Придністров'я також. ООН державою визнала лише Молдову. 2 березня 1992 року Молдова стала повноправним членом ООН.

Збройне протистояння

Політичне протистояння

Зіткнення листопада 1990 року

2 листопада 1990 в місті приблизно о 13:00 в Дубоссарах прийшло повідомлення від зам. міністра Гроссула, що колони Молдови й волонтерів Молдови ідуть захоплювати місто, не дивлячись на його невідповідальність з наказом міністра внутрішніх справ.

Між 13:30 і 14:00 в Дубоссарах почався несанкційний збір громадян біля заводів і фабрик проти вводу молдовської поліції. Люди почали в екстреному порядку по сигналах сирен громадянської оборони збиралися біля підприємств, де забирали автобуси.

Однак нових, які збиралися біля підприємств жителів міста автобуси тепер повезли на Великий Фонтан. В ході зіткнення після декількох пострілів в повітря вогнепальна зброя була використана проти мітингуючих біля 15:30, через що загинуло 3 жителі міста. Це були перші жертви в Придністровському конфлікті. Ще 16 людей були поранені, 9 з них отримали вогнестрільні поранення.

Ввечері того ж дня з наступом темряви БПСП покинув підступи до міста, а шляхи до міста блокував. Вже до 19:00 пост БПСП між містом Дубоссари і селом Красний Виноградар був розігнаний жінками-пенсіонерками із села Красний Виноградар, озброєними лише фермерським обладнанням, приїхавшими на причепі, під'єднаному до трактора. До 21:00, отримавши повідомлення, що місцеві жителі с. Дзержинське готуються взяти сили БПСП в кільце БПСП були змушені втікати за Дністер в місто Криуляни.

Зіткнення 25 вересня — 4 жовтня 1991 року

Події в Дубоссарах викликали негативну реакцію в ПМРСР, почали створюватися воєнізовані придністровські формування, а з середини 1991 р. вони почали одержувати першу зброю.; місцеве населення вимагало суду над керівництвом Молдови. Населення міста почало блокувати діяльність поліції Молдови, яка на ніч була змушена займати кругову оборону в будівлі поліції, ховаючи прапор Румунії від наруг, оскільки прапора Молдови поліція ще не мала.

Нове загострення ситуації у місті розпочалося у другій половині 1991 року. Його причиною став провал серпневого путчу в Москві, після чого Молдова і почала арешти депутатів всіх рівнів із Дубоссар. В райвідділ поліції міста, бачучи нелояльність місцевого населення та поліції, були перекинуті поліцейські з північних районів Молдови, які регулярно влаштовували провокації проти місцевих жителів, а також депутатів Верховної Ради Молдови з Дубоссари, які стали на захист прав мешканців.

Дубоссари й Дубоссарський район після конфлікту

Після збройного конфлікту у Придністров'ї Дубоссарський район виявився поділеним на дві частини: молдовську та придністровську. Нині Молдова контролює деякі території та населені пункти на лівому березі річки, заявлені владою ПМР як територія Республіки. Проблемною залишається належність міського мікрорайону Коржево, що контролюється владою ПМР, але Молдова вважає його окремим селом. На думку молдовської сторони, керівництво Придністров'я «ігнорує факт власності села Молдови», а також перешкоджає роботі поліції, яка намагається встановити контроль над Коржево.

Через конфлікт багато земель, які нібито належали селам Дубоссарської райради (у вигнанні) Республіки Молдови й приватні володіння мешканців цих сіл, були розділені або ізольовані від Молдови. Загальна площа таких земель у Дубоссарському районі складає 8925,25 га.. Формально ці території належать молдавським Кочієрам, Кошніце, Дороцькому, Новій Маловаті та Пирите. Реально вони належать і обробляються з 1992 року сільськогосподарськими підприємствами Придністровської Молдавської Республіки. Згідно з молдавськими джерелами, придністровські сільгосппідприємства не допускають мешканців цих населених пунктів, яким Молдова на папері роздала ці землі (не погодивши з ПМР) за автотрасу рибницьку для обробки земель. ЗМІ Молдови поширюють інформацію, що нібито території за автотрасою занедбані та ніким не контролюються.

Жертви та руїни

Половина загиблих — мирні жителі міста, які знайшли свою смерть на своїх робочих місцях або у своїх будинках. Найбільш значуща для мешканців міста пам'ять про загиблих 6 липня 1992 року керівників харчових та торговельних підприємств міста після обстрілу Дубоссарської міськради з гаубиць Молдови:.

Друга половина — загиблі воєнізовані групи обороняючі Дубоссари, значна частина яких — добровольці та найманці з Росії.

Багато жителів міста після війни 1992 року стали сиротами та інвалідами.

1 серпня оголошено в Дубоссарах Днем пам'яті.