Браницька Олександра Василівна
Олекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (Енгельга́рдт) | |
---|---|
рос. Александра Васильевна Браницкая (Энгельгардт) пол. Aleksandra z Engelhardtów Branicka | |
Портрет Олександри Браницької. Художник Йосип Марія Грассі. 1793 рік | |
Народилася | 1754 |
Померла |
15 (27) вересня 1838 Біла Церква |
Підданство | Російська імперія |
Національність | росіянка |
Місце проживання | Санкт-Петербург[1] |
Діяльність | фрейліна |
Титул | графиня |
Конфесія | православ'я |
Рід | Енгельгардти |
Батько | Василь Андрійович Енгельгардт |
Мати | Марфа Олександрівна Потьомкіна |
У шлюбі з | Францішек Ксаверій Браницький |
Діти | Владислав-Гжегож Браницький, Воронцова Єлизавета Ксаверівна, Катерина Браницька, Зофія Браницька і Александр Браницькийd |
Нагороди | |
Корчак | |
Алекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (у дівоцтві Енгельга́рдт[2]; рос. Александра Васильевна Браницкая; 1754 — 15 (27) вересня 1838[3], Біла Церква, нині Київська область, Україна) — графиня, обер-гофмейстрина. Тітка поміщика Тараса Шевченка, Павла Енгельгардта. Племінниця князя Григорія Потьомкіна. Дружина великого гетьмана коронного Королівства Польського Францішека Ксаверія Браницького.
Біографія[ред. | ред. код]
Александра — перша донька підполковника Василя Андрійовича Енгельгардта та його дружини Марфи Александрівни, рідної сестри князя Григорія Потьомкіна.
10(21) липня 1775 року 21-річна Олександра за заслуги свого дяді стала фрейліною при дворі російської імператриці Катерини II. 24 листопада (5 грудня) 1777 року їй надано звання камер-фрейліни.
12(23) листопада 1781 року 27-річна Олександра вийшла заміж за Францішека Ксаверія Браницького (присутніми під час вінчання у церкві при царському дворі у Петербурзі були Катерина II та «названий батько» Микола Рєпнін[4]). Того ж дня її оголосили статс-дамою. 20 березня (31 березня) 1787 року під час перебування в Києві Катерина II відзначила Олександру Браницьку орденом святої великомучениці Катерини. 3 листопада (15 листопада) 1807 року дочки Браницьких Софія та Єлизавета стали фрейлінами. 1 січня (13 січня) 1824 року Олександрі Василівні надали звання обер-гофмейстрини.
Дідичка Нігина з 1795 року[5].
Її коштом збудували костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Умані та костел[6] Святої Трійці[7] у Ставищах.
Перед смертю спалила цінні родинні папери. Померла 15 серпня 1838 року у Білій Церкві[6], у віці 84 років.
Пам'ять[ред. | ред. код]
11 травня 2014 року у дендропарку «Олександрія» встановлено Олександрі Браницькій пам'ятник. Відкриття прив'язали до поширеної легенди, що сам парк названий на її честь.
Поширені чутки[ред. | ред. код]
За даними Генрика Мосцицького (пол. Henryk Mościcki), вона була позашлюбною первісткою великої княгині, майбутньої цариці Катерини та її коханця Сергія Салтикова, однак присутня під час пологів цариця Єлизавета наказала підмінити немовля, і породіллі сказали, що у неї народився хлопчик (насправді — невідомого походження), якого потім назвали Павлом. Офіційно ж її батьками вважалися Василь Енгельгардт (?—1794) та його дружина Марфа Александрівна з Потьомкіних (пом. бл. 1767), рідна сестра Григорія Потьомкіна, фаворита та коханця Катерини II. Після смерті «матері» її виховувала «бабуся» Дарія Потьомкіна[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.polskipetersburg.pl/hasla/branicka-aleksandra-katarzyna-ur-engelhardt
- ↑ а б За поширеними чутками — позашлюбна первістка Катерини ІІ та Сергія Салтикова, напр. Henryk Mościcki[pl] Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 393.
- ↑ Євген Чернецький. Браницькі… — С. 200.
- ↑ Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 394.
- ↑ Nihin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 146. (пол.)
- ↑ а б Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 395.
- ↑ Костел в Ставищах. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браницька Олександра Василівна |
- Лазанська Т. Гетьманша Білоцерківщини та її нащадки (з історії роду Браницьких) [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 7. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 229—246.
- Томазов В. В. Браницькі [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 367. — ISBN 966-00-0734-5.
- Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9.
- Браницкая // Энциклопедический словарь / Под редакцией профессора И. Е. Андреевского. Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 4а: Бос — Бунчук. — Санкт-Петербург, 1891. — С. 596—597. (рос.)
- Браницкая Александра Васильевна // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова и профессора П. Н. Милюкова. — Санкт-Петербург, 1901. — Т. 3: Беллинг — Бугульник. — С. 641. (рос.)
- Духовное завещание гр. А. В. Браницкой / Сообщил В. Щербина // Киевская старина. — 1893. — № 6. — С. 513—517. (рос.)
- Карабанов П. Статс-дамы и фрейлины русского двора в XVIII столетии // Русская старина. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1870. — С. 474—475.
- Лихач Е. Браницкая, графиня Александра Васильевна, рожденная Энгельгардт // Русский биографический словарь. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 326—327. (рос.)
- Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 332, 347, 361, 365, 369, 371, 378, 400, 408, 411.
- Роспись, кому какие именно деревни и в каком числе душ от Её Императорского Величества Всемилостивейше пожалованы в вечное и потомственное владение в губерниях Минской, Брацлавской, Волынской и Подольской и в частях отделенных от оных к сопредельным намесничествам. 1795 года августа 18-го // Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 213—214. (рос.)
- Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 91, 147, 218, 219, 238, 242, 245, 246, 293, 332, 334, 361, 419, 440, 455. (рос.)
- Шумигорский Е. Графиня А. В. Браницкая: Из галлереи исторических силуэтов // Исторический вестник. — 1900. — № 1. — С. 171—202. (рос.)
- Mościcki H.[pl] Branicka Aleksandra hr. (1754—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 392—396. (пол.)
- Kazimierz Karolczak Centralny Zarząd Dóbr Włodzimierza hr. Dzieduszyckiego // s. 14-26 w: Folia 139. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historica XIV, pod redakcją Jacka Chrobaczyńskiego przy współpracy Anny Paciorek. — Kraków: Wydawnictwo Naukowe UP, 2013. — ISSN 2081–3341. (пол.) (pdf [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.], txt [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.])
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |