Бронхіо́ли (лат.bronchiolae) — кінцеві гілки бронхіального дерева, що не містять хрящів і переходять у альвеолярні ходи легень. Діаметр бронхіол не перевищує 1 мм. Бронхіоли розподіляють повітряний потік і контролюють опір йому.
Бронхіоли є гілками часточкового бронху. Найкрупніші, термінальні (кінцеві, мембранозні) бронхіоли відходять від часточкового бронху в кількості 16—18[1]. Їх стінки позбавлені хряща, містять гладком'язові клітини, що дозволяє регулювати повітряний потік. Термінальна бронхіола поділяється на 14—16 респіраторних (дихальних) бронхіол I порядку, які мають респіраторні гілки II і III порядку. Останні утворюють декілька генерацій альвеолярних ходів, що несуть альвеолярні мішечки й альвеоли. Стінки дихальних бронхіол утворені війчастими епітеліальними клітинами й альвеолоцитами[ru], не містять гладком'язових клітин.
Система розгалужень кожної термінальної бронхіоли утворює ацинус[ru].
Бронхіоли беруть участь у проведенні повітря, забезпеченні санації дихальних шляхів і виведенні ринобронхіального секрету. Респіраторні бронхіоли беруть участь у газообміні, а також, разом із альвеолами, синтезують сурфактант.
Бронхоспазм, загрозлива для життя ситуація, зумовлений скороченням гладкої мускулатури бронхіол із різким зменшенням їх діаметру. Для лікування бронхоспазму зазвичай використовуються бронходілятатори та киснева терапія.