Бронція Коллер-Пінель
| Бронція Коллер-Пінель | ||||
|---|---|---|---|---|
| Broncia Koller-Pinell | ||||
 | ||||
| При народженні | Броніслава Пінелес | |||
| Народження |
25 лютого 1863 Сянік, Австрійська імперія | |||
| Смерть | 24 квітня 1934 (71 рік) | |||
| Обервальтерсдорф, Австрія | ||||
| Національність | єврейка | |||
| Країна |
 Австрія | |||
| Жанр | Експресіонізм | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | експресіонізм | |||
| Роки творчості | 1890[1] — 1934[1] | |||
| Вчитель | Alois Delugd | |||
| У шлюбі з | Hugo Kollerd | |||
| Діти | Rupert Kollerd і Silvia Kollerd | |||
| Брати, сестри | Stanislaus Pinelesd і Friedrich Pinelesd | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер | |||
|
| ||||
 Бронція Коллер-Пінель у Вікісховищі | ||||
Бронція Коллер-Пінель (нім. Broncia Koller-Pinell, 25 лютого 1863 — 24 квітня 1934) — австрійська художниця-експресіоністка, яка спеціалізувалася у написанні портретів та натюрмортів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Бронція Коллер-Пінель народилася як Броніслава Пінелес у єврейській родині у місті Сянік. Її батько Сауль Пінелес був родом з Тисмениці та працював розробником фортифікаційних споруд.[2]
1870 року родина Пінелесів переїхала до Відня і почала виробничий бізнес. Бувши у Відні, вони змінили своє прізвище на Пінель. Сама ж Бронція відвідувала приватні уроки з мистецтва в Алоіза Делуга.[3] 1885 року Бронція організувала свою першу виставку. Наступні п'ять років вона провчилась у Мюнхені у Жіночій академії Мюнхенської художньої асоціації, на студіях Людвіга фон Гертеріха. Після цього вона виставляла свої роботи на виставки у Відні, Мюнхені та Ляйпцігу.[3]
1896 року вона змушена була одружитись з електрофізиком Гуґо Коллером, що було всупереч бажанням її та її сім'ї. Коллер був католиком, тому їхні діти були виховані як католики, проте сама Бронція залишилась вірна своїй релігії.[2] Спочатку, подружжя жило у Зальцбурзі та Нюрнберзі, але у 1902 році повернулися до Відня. Через короткий час Бронцію було прийнято до Віденської сецесії.[3] 1904 року вона успадкувала будинок в Обервальтерсдорфі, куди згодом переїхала з родиною. Будинок стилізували Йозеф Гофман та Коломан Мозер, колеги з сецесії. Згодом вона відкрила салон, який часто відвідували Еґон Шіле, Антон Файстауер, Альберт Ґютерслог та інші.
Її син Руперт став диригентом та був певний час одружений з Анною Малер. Дочка Сільвія також стала художницею.
Вибрані картини[ред. | ред. код]
-
Жінка з блакитною хусткою -
Сільвія Коллер з пташиною кліткою (1905) -
Сидіння (1907) -
Натюрморт з червоним слоном (1920) -
Портрет Фрідріха Екштайна (1920-і) -
Мати художника, Клара (Чая) Пінелес, уроджена Герцог. -
-
Натюрморт з фруктами і глиняним горщиком -
Стоїть оголеною біля дзеркала -
Автопортрет (до 1930) -
Портрет Анни Малер (бл. 1921) -
Портрет Сільвії Коллер (1914)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б Broncia Koller-Pinell | Jewish Women's Archive. jwa.org (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ а б в Koller Bronislawa (Bronia).
Посилання[ред. | ред. код]
- ArtNet: Роботи Коллер-Пінель [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Бронція Коллер-Пінель [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] @ The Blue Lantern
- Бібліографія. Бронція Коллер-Пінель // Німецька національна бібліотека
|
