Брчко
Брчко Brčko Брчко | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д.Координати: 44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д. | ||||
Країна | Боснія і Герцеговина | |||
Регіон | Округ Брчко | |||
Район | муніципалітет Брчко | |||
Столиця для | Округ Брчко (адміністративний поділ Боснії і Герцеговини, місцеве самоврядування, адміністративна одиниця країни першого рівня) | |||
Засновано | 1526 | |||
Площа | 208 км² | |||
Населення | 81 295 (1991) | |||
Висота НРМ | 92 м | |||
Міста-побратими | Сент-Луїс (2008)[1], Смедеревська Паланкаd, Самсун, Мостар | |||
Телефонний код | (387) 049 | |||
Часовий пояс | UTC+1 | |||
GeoNames | 3203521 | |||
OSM | ↑2528143 ·R (Округ Брчко) | |||
Поштові індекси | 76100 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста |
Анто Домич (ХДС БіГ) | |||
Вебсайт | Brčko.org | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Брчко у Вікісховищі |
Брчко (босн. Brčko, серб. Брчко) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, адміністративний центр округу Брчко. Воно лежить на березі річки Сави через Хорватію. Станом на 2013 рік в окрузі проживає 83 516 жителів, тоді як у місті Брчко — 39 893 жителів.
Брчко є єдиним цілком самоврядним вільним містом, яке зараз існує в Європі.[2]
Назва[ред. | ред. код]
Назва міста, найімовірніше, пов’язана з Бреуці (грецьке Βρεῦκοι), підплемені паннонських племен іллірій, які мігрували в околиці сьогоднішнього Брчко з територій культури Ямної в 3-му тисячолітті до нашої ери. Брейчі дуже чинив опір римлянам, але був завойований у 1 столітті до нашої ери, і багато з них були продані як раби після їх поразки. Вони почали отримувати римське громадянство за часів правління Траяна.
Ряд Бреучі мігрували і оселилися в Дакії, де на їх честь були названі місто, що називається Берек або Бречку, річка (річка Бречку) і гора Мунджі Брекулуй в сучасній Румунії.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташовано при впадінні річки Брка в Саву на правому березі останньої. Брчко прилягає до боснійсько-хорватського кордону, що тягнеться вздовж Сави, навпроти хорватського села Ґуня. На схід від міста простирається родюча Семберія, а приблизно за десять кілометрів на південь — здіймаються гірські схили Маєвиці. Місто є важливим транзитним центром, через нього проходить найважливіший шлях сполучення, який з'єднує західну і східну частини Республіки Сербської та південну і північну частини Федерації Боснії і Герцеговини.
Історія[ред. | ред. код]
У першому столітті до н.е. ці місця завоювали римляни. Після розпаду Західної Римської імперії, цей край на короткий проміжок часу ввійшов до складу держав східних готів і потім аварів.
Брчко як поселення і фортеця вперше згадується в 1526 або ж 1533 році. У літописах відзначалося, що поштовхом у розвитку поселення послужило прокладення гравійної дороги з Тузли в Брчко в 1548 р.
На початку XVII століття селище Брчко мало близько 200 будинків, дві лазні, башту і переживало бурхливий розвиток, особливо з початком візницького промислу солі з Тузли.
Брчко стає важливим транзитним центром для експорту солі та інших товарів у Славонію і Срем та далі в західніші австро-угорські землі. Завдяки своєму географічному положенню, Брчко стає важливим торговельним центром Боснії з сусідніми країнами.
У 1718 р. австро-угорська армія загарбала землі на північ від Сави, а Брчко при цьому було повністю зруйновано.
З моменту заснування Дунайського пароплавства 1830 р., яке мало у Брчко свою контору і порт на річці Сава, з Брчко експортувалося 25-30 тис. тонн сухих слив в Австрію, Німеччину, Англію і США.
Тодішню важливість підсилив і той факт, що австрійський уряд свою консульську установу переніс з Тузли в Брчко. У той час округ Брчко охоплював територію близько 920 км². Було відкрито і пароплавне сполучення, зокрема з Белградом, а перші кораблі припливли в Брчко в 1862 році.
У Брчко в 1869 р. з'явився телеграф, а 2 квітня 1870 р. запрацювала і пошта. Важливо відзначити і 1883 рік, коли у Брчко було відкрито ремісниче училище, перший середній навчальний заклад у цій частині Боснії, а 1900 року було введено в експлуатацію міську друкарню.
У середині XIX сторіччя в місті і великих селах відкривається низка громадянських початкових шкіл - католицьких, православних, ісламських, і єврейська, яку 1872 р. відвідували 32 учні. Зведено і численні мусульманські, католицькі і православні релігійні об'єкти.
В кінці XIX століття було побудовано серед іншого:
- 1886 р. — міську лікарню,
- 1891 р. — готель «Гранд Посавіна»,
- 1892 р. — ратушу,
- 1894 р. — залізничний міст на річці Сава завдовжки 755 м з 27 стояками
- 1894 р. — залізничну гілку Брчко - Вінковці.
- У 1900 р. пущено електричний струм.
На початку ХХ ст. у Брчко було п'ять готелів і 6 банків. У цей період Брчко мало кілька закладів спиртової промисловості, два млини, дві цегельні тощо.
Брчко з моменту його утворення має ознаки багатонаціональності, багатокультурності та багатоконфесійності, підвалин, на яких засновано і округ Брчко Боснії і Герцеговини.
За даними першого перепису 1879 року у Брчко було 2 901 жителів.
Згідно з переписом 1910 року Брчко і навколишня місцевість являли собою найбільш населений повіт у районі Тузли. На площі 928 км² мешкали 57 788 жителів, на понад 12 000 більше, ніж 1879 р., а в самому місті проживало 6 517 людей.
Другу світову війну (1941 р.) місто Брчко зустріло з населенням 8 900 осіб. Згідно з останнім переписом населення 1991 року на території громади Брчко (у 57-х населених пунктах), які простягаються на 493 квадратні кілометри, проживало 87 332 мешканців: боснійців — 33%, хорватів — 28%, сербів — 21% та інших, з яких 41 406 осіб — у місті. За загальними оцінками, на початку 2003 р. в окрузі Брчко, який за площею рівновеликий (493 км²) з громадою Брчко в 1991 р., жило в цілому близько 85 тисяч представників усіх трьох державотворчих народів БіГ.
Після агресії проти Боснії і Герцеговини та етнічних чисток населення (шляхом численних злочинів) напіввійськовими утвореннями з Сербії за посібництва ЮНА[3] національний склад населення у Брчко суттєво змінився на користь сербів порівняно з тим, який був у 1991 році.
Брчко був одним з основних питань, що обговорювалися в Дейтонському мирному договорі. Після кількох тижнів інтенсивних переговорів питання Брчко мав вирішити міжнародний арбітраж. Арбітраж Брчко вирішив у травні 1997 р., Що Брчко буде спеціальним округом, яким керуватиме представник посла від міжнародної спільноти. Першим послом у Брчко був американець із допоміжним персоналом з Великої Британії, Швеції, Данії та Франції.
Першою міжнародною організацією, що відкрила офіс у Брчко на той час, була Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), очолювана Рендольфом Хемптоном.
Після засідання ПОС 23 травня 2012 року було вирішено зупинити, а не припинити мандат Міжнародного наглядача Брчко. Арбітраж Трибуналу в Брчко, разом із припиненим наглядом за Брчко, все ще існуватимуть.[4]
Демографія[ред. | ред. код]
Населення[ред. | ред. код]
Населення населених пунктів - район Брчко | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Поселення | 1948. | 1953. | 1961. | 1971. | 1981. | 1991. | 2013. | |
Разом | 49,969 | 65,078 | 62,952 | 74,771 | 82,768 | 87,627 | 83,516 | |
1 | Бієла | 2,539 | 1,923 | |||||
2 | Боче | 1,253 | 1,270 | |||||
3 | Бодеріште | 965 | 661 | |||||
4 | Брчко | 17,949 | 25,337 | 31,437 | 41,406 | 39,893 | ||
5 | Брезік | 413 | 601 | |||||
6 | Брезове Поле | 335 | 1,292 | |||||
7 | Брезове Поле Село | 1,393 | 251 | |||||
8 | Брка | 2,044 | 2,234 | |||||
9 | Брод | 1,042 | 1,286 | |||||
10 | Буковац | 430 | 268 | |||||
11 | Чанде | 377 | 321 | |||||
12 | Церик | 280 | 233 | |||||
13 | Чосета | 507 | 732 | |||||
14 | Донджі Рахіч | 647 | 366 | |||||
15 | Донжи Зовік | 481 | 494 | |||||
16 | Дубраве | 1,338 | 1,463 | |||||
17 | Дубравіце Донє | 396 | 315 | |||||
18 | Горіце | 1,097 | 654 | |||||
19 | Горні Рахіч | 2,167 | 3,403 | |||||
20 | Горні Зовік | 1,569 | 1,408 | |||||
21 | Грбавиця | 557 | 1,527 | |||||
22 | Балки | 303 | 1,109 | |||||
23 | Крепшич | 1,156 | 696 | |||||
24 | Ланішта | 656 | 450 | |||||
25 | Маоча | 2,886 | 3,030 | |||||
26 | Маркович Поле | 470 | 370 | |||||
27 | Огороджений | 734 | 815 | |||||
28 | Омербеговача | 895 | 1,074 | |||||
29 | Паланка | 1,394 | 1,439 | |||||
30 | Потокарі | 893 | 1,063 | |||||
31 | Расшляні | 1,155 | 1,078 | |||||
32 | Розлєво | 341 | 233 | |||||
33 | Репіно Брдо | 246 | 247 | |||||
34 | Сандічі | 420 | 430 | |||||
35 | Шаторовічі | 1,238 | 1,472 | |||||
36 | Скакава Доня | 2,272 | 2,037 | |||||
37 | Скакава Горня | 1,737 | 1,352 | |||||
38 | Слієпчевичі | 371 | 298 | |||||
39 | Станові | 353 | 238 | |||||
40 | Штрепці | 861 | 712 | |||||
41 | Трн'янці | 313 | 245 | |||||
42 | Улице | 1,266 | 892 | |||||
43 | Уловичі | 912 | 752 | |||||
44 | Вітановічі Доні | 419 | 396 | |||||
45 | Вучіловац | 700 | 254 | |||||
46 | Вукшич Доні | 644 | 352 | |||||
47 | Вукшич Горні | 821 | 579 |
Етнічний склад[ред. | ред. код]
Етнічний склад – Округ Брчко | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
2013. | 1991. | 1981. | 1971. | 1961. | |||
Разом | 39,893 (100.0%) | 41,406 (100.0%) | 31,437 (100.0%) | 25,337 (100.0%) | 17,949 (100,0%) | ||
Серби | 19,420 (48.68%) | 8,253 (19.93%) | 5,532 (17.60%) | 5,481 (21.63%) | 5,260 (29.31%) | ||
Бошняки | 17,489 (43.84%) | 22,994 (55.53%) | 16,725 (53.20%) | 15,651 (61.77%) | 5,431 (30.26%) | ||
Хорвати | 1,457 (3.652%) | 2,894 (6.989%) | 2,157 (6.861%) | 2,663 (10.51%) | 2,472 (13.77%) | ||
Інші | 996 (2.497%) | 2,054 (4.961%) | 468 (1.489%) | 327 (1.291%) | 78 (0.435%) | ||
Цигани | 333 (0.835%) | 5 (0.016%) | 6 (0.024%) | 4 (0.022%) | |||
Албанці | 77 (0.193%) | 86 (0.274%) | 115 (0.454%) | 65 (0.362%) | |||
Югослави | 60 (0.150%) | 5,211 (12.59%) | 6,351 (20.20%) | 952 (3.757%) | 4,250 (23.68%) | ||
Чорногорці | 31 (0.078%) | 65 (0.207%) | 82 (0.324%) | 278 (1.549%) | |||
Македонці | 24 (0.060%) | 16 (0.051%) | 19 (0.075%) | 35 (0.195%) | |||
Словенці | 4 (0.010%) | 19 (0.060%) | 25 (0.099%) | 55 (0.306%) | |||
Турки | 2 (0.005%) | ||||||
Угорці | 13 (0.041%) | 16 (0.063%) | 21 (0.117%) |
Етнічний склад – Округ Брчко | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
2013. | 1991. | 1981. | 1971. | 1961. | |||
Разом | 83,516 (100.0%) | 87,627 (100.0%) | 82,768 (100.0%) | 74,771 (100.0%) | 62,952 (100.0%) | ||
Бошняки | 35,381 (42.36%) | 38,617 (44.07%) | 32,434 (39.19%) | 30,181 (40.36%) | 16,484 (26.19%) | ||
Серби | 28,884 (34.58%) | 18,128 (20.69%) | 16,707 (20.19%) | 17,709 (23.68%) | 17,897 (28.43%) | ||
Хорвати | 17,252 (20.66%) | 22,252 (25.39%) | 23,975 (28.97%) | 24,925 (33.34%) | 21,994 (34.94%) | ||
Інші | 1,268 (1.518%) | 2,899 (3.308%) | 1,033 (1.248%) | 553 (0.740%) | 117 (0.186%) | ||
Цигани | 490 (0.587%) | 6 (0.007%) | 7 (0.009%) | 4 (0.006%) | |||
Албанці | 105 (0.126%) | 116 (0.140%) | 122 (0.163%) | 83 (0.132%) | |||
Югослави | 67 (0.080%) | 5,731 (6.540%) | 8,342 (10.08%) | 1,086 (1.452%) | 5,904 (9.379%) | ||
Чорногорці | 31 (0.037%) | 87 (0.105%) | 112 (0.150%) | 326 (0.518%) | |||
Македонці | 25 (0.030%) | 29 (0.035%) | 27 (0.036%) | 45 (0.071%) | |||
Словенці | 9 (0.011%) | 23 (0.028%) | 33 (0.044%) | 71 (0.113%) | |||
Турки | 3 (0.004%) | ||||||
Українці | 1 (0.001%) | ||||||
Угорці | 16 (0.019%) | 16 (0.021%) | 27 (0.043%) |
-
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1961
-
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1971
-
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1981
-
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1991
-
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 2013
Транспорт[ред. | ред. код]
Залізниця[ред. | ред. код]
Залізнична станція знаходиться недалеко від центру міста на лінії від Вінківців до Тузли. Однак до Брчко вже не курсує жоден пасажирський поїзд. Найближча діюча залізнична станція знаходиться в Гуньї, Хорватія; просто з іншого боку кордону.
Спорт[ред. | ред. код]
У Брчко є три футбольних клуби (ФК "Єдінство Брчко", "ФК" Локомотива "Брчко та наймолодший клуб" ФК Ілічка 01 "). Всі вони виступають у Другій лізі Республіки Сербської.
Особливості[ред. | ред. код]
Брчко має найбільший порт в Боснії, на річці Сава. Окрім цього, у місті Брчко є також школа економіки Університету Східного Сараєво та місцевий театральний фестиваль.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Панорама Брчко
-
Брчко вночі
-
Фонтан - символ міста
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Брчко побратим:
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Едо Маайка —репер
- Лепа Брена —співачка
- Едвін Канка Чудіч — боснійська захисниця прав людини.
- Младен Петрич — хорватський футболіст
- Аніл Дервішевич — Власник волейбольного клубу "Денвер-Ереа", тренер жіночої збірної Боснії і Герцеговини з волейболу
- Весна Пісарович — співачка
- Дженана Шеганович — піаністка
- Антон Магліка — хорватський футболіст
- Жасмін Імамович — політик
- Наташа Войнович — сербська модель
- Мато Тадіч — суддя
- Бранкіца Михайлович — сербська волейболістка, чемпіонка світу та Європи, срібна призерка на Літніх Олімпійськи іграх 2016 року
- Інес Янкович — Сербський модельєр
- Нікола Ковач — професійний гравець Контрудар: Глобальний Наступ
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка
- Brcko.co.ba [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.youtube.com/watch?v=3f2CxpwTeFw [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/
- ↑ Geoghegan, Peter (14 травня 2014). Welcome to Brčko, Europe’s only free city and a law unto itself. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- ↑ http://dns1.vjesnik.hr/pdf/2003%5C12%5C11%5C02A2.PDF[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 6 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Prvi dio - Samsun. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.[недоступне посилання з 01.12.2016]
- ↑ Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Drugi dio - St. Luis. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.[недоступне посилання з 01.12.2016]
- ↑ Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Treći dio - Smederevska Palanka. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.[недоступне посилання з 01.12.2016]
|