Будинок взаємного страхування (Париж)
| Будинок взаємного страхування | |
 | |
| Названо на честь | Fédération nationale de la mutualité françaised |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[1] |
| Адміністративна одиниця | V округ Парижа[1] |
| Розташовано на вулиці | rue Saint-Victord і square de la Mutualitéd |
| Архітектурний стиль | Ар Деко[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка історії зареєстрованаd[1] |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Будинок взаємного страхування у Вікісховищі | |
Координати: 48°50′55″ пн. ш. 2°21′02″ сх. д. / 48.84875000002777767° пн. ш. 2.350555555583377920° сх. д.
Будинок взаємного страхування (фр. Maison de la Mutualité (часто скорочено до la Mutualité) — конференц-центр на вулиці Сен-Віктор, 24, 5-й округ Парижа, Франція. Найближча станція метро Maubert-Mutualité.
Короткий опис[ред. | ред. код]
Це штаб-квартира федерації некомерційних взаємних страховиків регіону Іль-де-Франс, яка здає свої зали та кімнати стороннім користувачам. Конференц-центр має прибудований ресторан.
La Mutualité проводить різноманітні заходи, від щорічних зборів акціонерів малих компаній до важливих зустрічей національних політичних партій. Тож з цієї причини нерідко з'являється в новинах.
Театр Maison de la Mutualité використовувався як місце для запису класичної музики, зокрема для багатьох записів оркестру Паризької консерваторії після Другої світової війни, але також і в останні роки, наприклад, Deutsche Grammophon для Quatuor pour Месіана la fin du temps і Philips для Cavalleria rusticana диригував Семен Бичков.[2]
Тут співали французькі автори-виконавці анархісти Лео Ферре (див. концертний альбом Léo Ferré Mai 68) і Рено. Конголезька група Zaïko Langa Langa була хедлайнером багатьох концертів у залі між 1989 і 1991 роками.
У 1950 році під час конференції в Будинку взаємного страхування було засновано Міжнародну асоціацію взаємного стархування.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Respectively 445 128-2, April 1978 and 432 105-2, June 1990.
- ↑ Simon, Michel (2000). "D'hier à aujourd'hui", AIM 1950—2000. Liber Memorialis. Bruxelles: AIM
Посилання[ред. | ред. код]
|
