Бурачук Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурачук Василь Васильович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 18 травня 1994(1994-05-18)
Красноїльськ, Чернівецька область, Україна
Смерть 2 червня 2017(2017-06-02) (23 роки)
Богданівка, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
Псевдо «Комод», «Циган»
Військова служба
Роки служби 2015—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Васи́льович Бурачу́к (нар. 18 травня 1994(19940518), смт Красноїльськ, Сторожинецький район, Чернівецька область, Україна — 2 червня 2017, с. Богданівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивні «Комод», «Циган».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в смт Красноїльськ Чернівецької області, неподалік українсько-румунського кордону. 2001 року разом з батьками переїхав у село Журавка Городищенського району Черкаської області. Займався спортом.

Під час російської збройної агресії проти України 27 травня 2015 року був призваний на строкову військову службу, а вже 30 вересня підписав контракт із ЗСУ. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Сержант, командир бойової машини — командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409, м. Новоград-Волинський.

2 червня 2017 року загинув у бою на спостережному пункті поблизу села Богданівка Волноваського району, — противник під прикриттям мінометного обстрілу атакував позиції українських захисників зі стрілецької зброї та АГС, бійці 30-ї бригади вступили у бій, сержант Бурачук вибіг з бліндажу, щоб зайняти зручну позицію для бою, і в цей момент йому у шию влучила куля снайпера[1][2].

Похований 5 червня на кладовищі села Журавка[3].

Залишились батьки, дві молодші сестри, цивільна дружина та донька.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наш земляк загинув під Волновахою [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «Городище.інфо», 3 червня 2017
  2. «Всім в укриття!», прокричав спостерігач // facebook-сторінка 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького, 7 червня 2017
  3. На Городищині попрощалися із загиблим атовцем [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Черкаська ОДА, 6 червня 2017
  4. Указ Президента України від 14 листопада 2017 року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами»

Джерела[ред. | ред. код]