Бєлоколос Олег Євгенович
Олег Євгенович Бєлоколос | |
---|---|
Народився | 12 вересня 1966 (57 років) |
Громадянство | Україна |
Діяльність | Дипломат, політолог |
Alma mater | Київський університет |
Посада | Тимчасовий повірений у справах України в Кенеї |
Термін | 2008—2010 |
Попередник | Дем'яненко Владислав Олексійович |
Наступник | Бутяга Володимир Іванович |
Оле́г Євге́нович Бєлоколос (12 вересня 1966) — український дипломат, політичний експерт, політолог. Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Кенія (2008—2010).
У 1990 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Шевченка, спеціальність — «міжнародні відносини» та Дипломатичну академію при МЗС України за спеціальністю «зовнішня політика».
З лютого 1996 року — аташе Управління справами Міністерства закордонних справ України
У 1997—1999 — третій секретар Посольства України в США
У 2001—2002 — другий, перший секретар відділу США та Канади IV Територіального управління МЗС України.
У 2002—2006 — перший секретар, радник Посольства України в Канаді
У 2006—2008 — радник відділу військово-технічного співробітництва та експортного контролю МЗС України[1].
У 2008—2012 — радник Посольства України в Кенії.
У 2008—2010 — Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Кенія[2], брав участь у заходах зі звільнення екіпажу та судна «Фаїна».
У 2012—2014 — заступник начальника управління — начальник відділу Російської Федерації І Територіального департаменту МЗС України.
З 2014 — директор департаменту міжнародних двосторонніх відносин Благодійного фонду «Майдан закордонних справ»[3].
Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 38 у списку[4].
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про делегацію України для участі у засіданні Підсиленого контактного пункту Режиму контролю за ракетними технологіями. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ ТИМЧАСОВИЙ ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ УКРАЇНИ В РЕСПУБЛІЦІ КЕНІЯ БЄЛОКОЛОС Олег Євгенович. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ Сайт БФ «Майдан закордонних справ». Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
- Деякі роздуми про Будапештський меморандум та міжнародні гарантії безпеки України [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Новий кабінет Трампа: командна стратегія чи какофонія впливів? [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.]
- «Мінські домовленості»: тунель, в якому не видно світла [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Олег Белоколос: Лукашенко озвучивает намерения Путина по Украине [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]