Бєльченко Сергій Савич
Сергій Савич Бєльченко | |
---|---|
Народження |
4 жовтня 1902 Солоне, Солонянська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Смерть |
9 січня 2002 (99 років) Москва, Російська Федерація |
Країна |
СРСР Росія |
Роки служби | 1924—1959 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Бєльченко Сергій Савич (4 жовтня 1902, Солоне, Дніпропетровська область — 9 січня 2002, Москва) — високопоставлений працівник органів держбезпеки СРСР, в роки німецько-радянської війни — організатор і керівник партизанського руху на окупованій території. Нарком (міністр) внутрішніх справ Білоруської РСР (1943—1953), заступник голови КДБ СРСР (1957—1959). Генерал-полковник (18.02.1958).
Член РКП(б) з 1922 року. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань (1946—1954), Верховних Рад РРФСР і БРСР.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився в родині селянина-наймита. З 1921 року, після закінчення 3-місячних курсів, працював продовольчим інспектором в повітовому продовольчому комітеті. З березня 1924 року — в РСЧА, на службі в береговій артилерії Севастопольської фортеці. З 1925 року по 1927 рік — навчався в Київській військово-політичній школі.
З 1927 року — політрук, потім командир кавалерійського взводу маневреної групи 47-го прикордонного загону (місто Керки, Туркменістан), потім — в 48-му прикордонному загоні (місто Сарай-Камар, Таджикистан). З 1929 року — інструктор Окремої Сурхан-Дар'їнської погранкомендатури (місто Термез, Узбекистан). З 1930 року — помічник коменданта, комендант окремої погранкомендатури (місто Калаї-Хумб, Горно-Бадахшанська автономна область). Брав безпосередню участь у бойових діях проти басмачів.
В ОГПУ/НКВД/КДБ[ред. | ред. код]
З 1932 року — слухач командно-політичного курсу Вищої прикордонної школи ОГПУ в Москві. З 1933 року — начальник клубу і викладач Вищої прикордонної школи ОГПУ /НКВД. З 17 червня 1937 року — інспектор політвідділу Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. З 26 квітня 1939 року — заступник начальника Відділу культосвітроботи політуправління Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР, а потім заступник начальника Управління прикордонних військ НКВС БРСР.
З 2 листопада 1939 року — заступник начальника Управління НКВС по Білостоцькій області. З 1940 року — начальник Управління НКВС по Білостоцькій області. Незабаром був знижений на посаді до заступника начальника управління НКВС по Білостоцькій області. З 1941 року — начальник Управління НКДБ по Білостоцькій області.
У 1941 році — заступник начальника Особливого відділу Західного фронту. З травня 1942 року — начальник Західного штабу партизанського руху. З вересня 1942 року — представник Центрального штабу партизанського руху, член Військової ради Калінінського фронту. У 1943 році — заступник начальника Центрального штабу партизанського руху.
У 1943—1953 роках — нарком (міністр з 1946 року) внутрішніх справ Білорусі.
У 1953 році — начальник Третього спецвідділу МВС СРСР, згодом — командувач Ленінградським прикордонним округом. Начальник Управління КДБ по Ленінградській області (1954—1956).
У 1956—1957 роках — представник КДБ в Угорщині, в 1957—1959 роках — заступник голови КДБ при Раді Міністрів СРСР.
З 1959 року у відставці. Після 1959 працював в Радянському комітеті ветеранів війни. Член правління товариств дружби «СРСР — Швейцарія» і «СРСР — Люксембург». Почесний член товариства «Динамо».
Посилання[ред. | ред. код]
- Бєльченко на сайті «Хронос» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Бєльченко на сайті «shieldandsword.mozohin.ru» [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Довідник з історії КПРС [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Попов А. Ю. 15 зустрічей з генералом КДБ Бєльченко — М.: «ОЛМА-Пресс», 2002, илл., 383 с. (рос.)
- Сергію Савичу Бєльченко — 99 років [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] «Военно-исторический архив», 01.01.2001(рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 4 жовтня
- Народились 1902
- Померли 9 січня
- Померли 2002
- Члени КПРС
- Генерал-полковники (СРСР)
- Кавалери ордена Жукова
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років радянській міліції»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Уродженці Солоного (смт)
- Персоналії каральних органів СРСР
- Радянські військовики Другої світової війни
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради РРФСР
- Померли в Москві
- Комісари державної безпеки 3-го рангу