Білик Ігор Зіновійович
Білик Ігор Зіновійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
30 березня 1977 Тартаків, Львівська область | |
Смерть |
2 липня 2014 (37 років) Червонопартизанськ, Луганська область | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
І́гор Зіно́війович Бі́лик (30 березня 1977 — 2 липня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ігор Білик народився 30 березня 1977 р. у селі Тартаків, Сокальського району, Львівської області.
Закінчив загальноосвітню школу у селі Тартаків та Сокальський професійний ліцей за фахом «Слюсар-електрик по ремонту електроустаткування побутових машин і апаратів».
В селі Перв'ятичі проживав з 1999 року. Працював екскаваторником.
Одним з перших записався 2 березня 2014 року добровольцем в райвійськкоматі. Навідник танка, 72-а окрема механізована бригада.
Загинув поблизу Червонопартизанська — село Панченкове, в часі обстрілу опорного пункту механізованої бригади терористами зі стрілецької зброї. Бойовики під'їхали до блокпосту з білим прапором — нібито хочуть здаватися. Наблизившись до блокпосту, відкрили вогонь, загинув Ігор Білик. Вогнем у відповідь автомобіль з терористами було знищено.
Вдома залишились дружина Оксана та дві доньки — 14-річна Вікторія та 5-річна Діана. В останню дорогу проводжало кілька тисяч людей, дівчата встеляли дорогу попереду квітами аж до цвинтаря.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Почесний громадянин Сокальського району (рішення Сокальської районної ради від 13 жовтня 2016 року; посмертно).
- 6 грудня 2021 року в ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Меморіальні дошки Героям у ЗПТО Львівщини. Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 1 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Білик Ігор Зіновійович [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- На Сокальщині поховали Ігоря Білика з Перв'ятич, який героїчно віддав життя за Україну [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 30 березня
- Народились 1977
- Померли 2 липня
- Померли 2014
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Тартакова
- Померли в Довжанському районі
- Поховані в Сокальському районі
- Почесні громадяни Сокальського району