Біопротезування
Біопротезува́ння — спеціалізація в галузі медицини, пов'язана з проектуванням, виробництвом і застосуванням біопротезів.
Біопротез — це «зовнішній прикладний пристрій, що використовується для зміни структурних та функціональних показників нервово-м'язової та скелетної системи»[1].[уточнити]
Застосування[ред. | ред. код]
Біопротезування може застосовуватися для:
- контролю, управління та іммобілізації кінцівок, суглобів чи інших частин тіла з певною метою;
- знерухомлення у певному місці;
- надання допомоги при русі в цілому;
- зменшення тиску на опорні елементи для конкретних цілей;
- кращої реабілітації при переломах після зняття гіпсу;
- корекції форм або функцій організму, щоб забезпечити кращу можливість рухатись або зменшити біль.
Біопротезування об'єднує знання з анатомії та фізіології, патфізіології, біомеханіки та інженерії. Пацієнти, яким необхідно біопротезування, можуть мати розщеплення хребта, дитячий церебральний параліч або зазнали травм спини чи інсульту. Однак, біопротези іноді використовують у профілактичних цілях і для оптимізації продуктивності у спорті.
Матеріали та методи[ред. | ред. код]
Біопротези традиційно робилися на основі креслень після вимірювання розмірів кінцівок для кращого створення спеціалізованих пристроїв. З появою пластичної хірургії, за основу для виробництва використовували гіпсування форми потрібної частини тіла. Цей метод і зараз широко використовувався у даній галузі. В даний час САПР (система автоматизованого проектування і розрахунку — CAD), АСТПВ (автоматизована система технологічної підготовки виробництва — CAM), верстати з ЧПУ (числовим програмним управлінням) і навіть 3D-друк беруть участь в ортопедичних виробництвах. Біопротези виготовлені з різних матеріалів, у тому числі термопластів, вуглецевих волокон, металів, еластичних шин, тканин чи сукупності подібних матеріалів. Деякі проекти (конструкції) можна легко придбати у магазинах; інші, більш специфічні, потребують рекомендацій (рецепту) від лікаря, які будуть вказувати на той біопротез, який найбільш відповідає вимогам пацієнта. У тих, що відпускаються без рекомендацій, є ортодонтичні скоби кількох розмірів. Вони, як правило охоплюють, щільно стискають або є прив'язаними до певної ділянки. Однією з цілей цих ортодонтичних скоб є захист від ушкоджень.
Класифікація[ред. | ред. код]
За Міжнародним термінологічним стандартом, біопротези класифікуються за скороченням, яке описує анатомічне з'єднання, яке вони містять. Наприклад, біопротез гомілковостопного суглоба, застосовується для підошви та гомілки, грудиннопоперековокрижовий біопротез впливає на грудний, поперековий і крижовий відділи хребта. Це деталізує функції біопротезів. Використання Міжнародного стандарту зменшує кількість можливих описів різних видів біопротезів, які часто є перешкодою для інтерпретації наукових досліджень.
Протези верхньої кінцівки[ред. | ред. код]
Протези верхніх кінцівок, механічні або електромеханічні пристрої, які застосовують на поверхню руки, щоб відновити або поліпшити функцію або структурні характеристики сегментів руки, які стиснуті даними приладами. Загалом, проблеми опорно-рухового апарату можна зменшити за допомогою ортопедичних механізмів верхніх кінцівок, вони також можуть бути корисні у допомозі особам, які зазнали неврологічних травм, таких як інсульт, травми спинного мозку або периферичної нейропатії.
Біопротези для ніг[ред. | ред. код]
Біопротези для ніг містять індивідуальну для кожного вставку або устілку у взуття. Зазвичай ці біопротези називають «ортопедичними», вони забезпечують підтримку стопи, перерозподіливши дію сил, а також вирівнювання суглобів ніг, при стоянні, ходьбі або бігу. Великий обсяг різноманітної інформації існує в лікування захворювань стоп, допомоги людям з проблемами ніг. Вони використовуються всіма, від спортсменів до літніх людей, щоб зупинити біомеханічні каліцтва і різноманітні запальні захворювання в м'яких тканинах, таких як підошовний фасцит. Вони також можуть бути використані в поєднанні з правильно встановленим ортопедичним взуттям в запобіганні виразки стопи, яка знаходиться у групі ризику синдрому діабетичної стопи.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ISO 8549-1:1989
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2014) |