Бірки (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Бірки

Мерефа — Лозова
Південна залізниця
Харківська дирекція
с. Бірки


Місце залізничної аварії імператорського поїзда у 1888 році
49°43′06″ пн. ш. 36°03′11″ сх. д. / 49.71833° пн. ш. 36.05306° сх. д. / 49.71833; 36.05306Координати: 49°43′06″ пн. ш. 36°03′11″ сх. д. / 49.71833° пн. ш. 36.05306° сх. д. / 49.71833; 36.05306
Рік відкриття 1869 (155 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) прямі
Форма платформи бічна та острівна
Відстань до Мерефи, км 19,2
Відстань до Лозової, км 103,6
Код станції 443457 ?
Код «Експрес-3» 2204218 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Бірки. Карта розташування: Харківська область
Бірки
Бірки

Бірки — проміжна залізнична станція Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці на двоколійній електрифікованій лінії Мерефа — Лозова між станціями Мерефа та Шурине. Розташована в селі Бірки, до якого примикає село Залізничні Бірки Чугуївського району Харківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1869 році, одночасно з відкриттям руху поїздів лінією Харків — Лозова — Севастополь.

17 жовтня (29 листопада) 1888 року трапилася залізнична аварія імператорського поїзда російського імператора Олександра III з родиною, які поверталися з Севастополя до своєї зимової резиденції у Гатчині. Офіціант Лаутер, який подавав імператору каву, загинув на місці, а сам імператор був затиснутий уламками. Він вибрався з пошкодженого вагону одним із останніх. Мабуть, це і стало підставою для міфу, що весь цей час імператор утримував дах вагону.

Декілька вагонів поїзда було розтрощено на скалки разом із їх пасажирами. Один із вагонів увійшов у попередній. Це був стандартний випадок для тодішніх залізничних катастроф, оскільки виготовлені з дерева вагони не були міцними і не витримували амортизуючого удару. Імператорський вагон-їдальня перетворився у невпізнанну масу уламків.

Загалом в імператорському поїзді загинула 21 особа та 37 осіб отримали суттєві поранення або скалічені[1]. На честь цієї події біля залізниці у Бірках збудовано храм Христа Спасителя.

У 1958 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Харків — Лозова (завдовжки 123 км)[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Бірки зупиняються лише приміські поїзди напрямку Харків — Лозова[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Катастрофа царського поїзду під Харковом: знак кінця імперії. Історична правда. Процитовано 17 листопада 2010.
  2. Історія електрифікації залізниць (1956—1958). parovoz.com. (рос.)
  3. Розклад руху приміських поїздів по станції Бірки. poizdato.net.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]