Вальтер фон Нордек
| Вальтер фон Нордек | |
|---|---|
| Walter von Nordeck | |
| Народився |
невідомо Нордек |
| Помер | після 1287 |
| Країна |
 Латвія |
| Національність | німець |
| Діяльність | політика |
| Посада | магістр Лівонського ордену |
| Термін | 1270—1273 роки |
| Попередник | Андреас фон Вестфален |
| Наступник | Ернст фон Ратцебург |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Нордеки |
| Батько | Відеролд I фон Нордек |
| У шлюбі з | Лутгарда |
 | |
Вальтер фон Нордек (нім. Walter von Nordeck; ? — після 1287) — 11-й магістр Лівонського ордену (1270—1273).
Біографія[ред. | ред. код]
Походив зі швабського шляхетського роду Нордеків. Молодший син Відеролда I фон Нордека, міністеріала пфальцграфства Тюбінгенського. 1261 року одружується на якійсь Лутгарді. Втім 1268 року його дружина стає черницею, а сам Вальтер перебирається до Лівонського ордену.
Уже наприкінці 1270 року після загибелі ландмейстера Андреаса фон Вестфалена очолює Орден. Продовжив політику з підкорення Земгалії. Того ж року захопив у земгалів фортецю Терветен, а 1271 року — ключові укріплення Межотне і Ратен. На місці усіх цих фортець магістр наказав звести орденські замки.
Земгальські вожді 1272 року визнали зверхність Лівонського ордену, зобов'язавшись прийняти християнство й сплачувати данину продовольством і поставляли вози лівонським лицарям, а також повинні були виконувати замкову повинність. Судити земгалів тепер стали орденські фогти. У жовтні цього року фон Нордек розділив захоплену Земгалію між Орденом і Ризьким архієпископством. Тут було відновлено Земгальське єпископство. Завдяки енергійним діям Вальтера фон Нордека влада Лівонського ордену в Земгалії суттєво зміцнилася, незважаючи на постійні напади литовців. 1273 року орденське військо завдало поразки литовцям у битві біля річки Дурбен. Невдовзі після цього через хворобу фон Нордек пішов у відставку. Новим очільником Лівонського ордену став Ернст фон Ратцебург.
Перебрався до Пруссії. Слідом за цим перебрався до міста Марбург, де очолив місцевий конвент Тевтонського ордену. Остання згадка відноситься до 1287 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Fenske L., Militzer K. Ritterbrüder im livländischen Zweig des Deutschen Ordens. — Köln; Weimar; Wien, 1993. — 956 S.
- Пашуто В. Т. Русь. Прибалтика. Папство. Избранные статьи. — М.: Университет Дмитрия Пожарского, 2011