Валігури
село Валігури | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Почаївська міська громада |
Облікова картка | Валігури |
Основні дані | |
Засноване | 1480 |
Населення | 226 |
Територія | 0.888 км² |
Густота населення | 254.5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47024 |
Телефонний код | +380 3546 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°03′58″ пн. ш. 25°26′51″ сх. д. / 50.06611° пн. ш. 25.44750° сх. д.Координати: 50°03′58″ пн. ш. 25°26′51″ сх. д. / 50.06611° пн. ш. 25.44750° сх. д. |
Відстань до районного центру |
35 км |
Найближча залізнична станція | Радивилів |
Відстань до залізничної станції |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47025, Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, пл. Тараса Шевченка, 16 |
Карта | |
Мапа | |
Валігу́ри (до 2009 — Валигори[1]) — село в Україні, у Почаївській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До 2020 підпорядковане Будківській сільській раді.
До села приєднано хутір Каплуни. Населення — 248 осіб (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — І половина 16 століття.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють клуб, бібліотека.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова обласної ради про уточнення назви села[недоступне посилання з березня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |