Ван Вайтайакон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван Вайтайакон
тай. พระเจ้าวรวงศ์เธอ พระองค์เจ้าวรรณไวทยากร กรมหมื่นนราธิปพงศ์ประพันธ์
Ван Вайтайакон
Ван Вайтайакон
13-й Голова Генеральної Асамблеї ООН
12 листопада 1956 — 17 вересня 1957
Попередник: Рудекіндо Ортега Массон
Наступник: Леслі Нокс Мунро
 
Народження: 25 серпня 1891(1891-08-25)
Бангкок, Сіам
Смерть: 5 вересня 1976(1976-09-05) (85 років)
Бангкок, Таїланд
Національність: таєць
Країна: Таїланд Таїланд
Освіта: Інститут політичних досліджень
Батько: Varavanakornd
Автограф:
Нагороди:
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Чула Чом Клао 1 класу Орден Корони Таїланду спеціального класу Орден Білого слона
Орден німецького орла
Орден німецького орла

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ван Вайтайакон (Його Королівська Величність принц Ванна Вайдхаякара Бхонгсепрабхан Принц Нарадхіп; 25 серпня 1891, Бангкок — 5 вересня 1976, Бангкок) — тайський державний і політичний діяч, дипломат. Голова Генеральної Асамблеї ООН під час 11-ї сесії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Бангкоці в сім'ї одного з синів короля Рами IV[1], мав титул принца.

Закінчив Оксфордський університет і Інститут політичних досліджень в Парижі. Професійну дипломатичну кар'єру посав у 1917 році. У 1922 році був призначений радником при королеві Рамі VI. У 1924 році був підвищений до рангу заступника Генерального секретаря у закордонних справах, відповідав за переговори про внесення декількох важливих поправок до політичних і комерційних договорів із західними державами.

Дипломатична робота

[ред. | ред. код]

У 1926 році Ван Вайтайакон був відряджений до Європи як повноважний міністр. Зробив візити у Велику Британію, Нідерланди і Бельгію. Впродовж цього періоду він також займав пост глави тайської делегації в Лізі Націй, де брав активну участь в діяльності ряду комісій як їх член, віце-президент і президент. Ван Вайтайакон повернувся в Таїланд у 1930 році, де став професором факультету мистецтв університету Чулалонгкорн.

Під час Другої світової війни брав участь в переговорах з Японією, був присутнім на Великої Східноазіатської конференції в Токіо, а також на Бандунгській конференції, де був обраний доповідачем, і в переговорах, підсумком яких став вступ Таїланду до ООН.

Повоєнний період

[ред. | ред. код]

У 1947 році Ван Вайтайакон був призначений послом Таїланду в США і за сумісництвом послом в ООН. У 1956 році він був обраний президентом 11-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН[2]. Крім того, він двічі обіймав посаду міністра закордонних справ Таїланду: з 1952 по 1957 рр. і в 1958 році[3].

Помер в Бангкоці у віці 85 років. Залишив після себе ряд наукових праць в області дипломатії і філології.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Rotarian, february 1957. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 30 серпня 2011.
  2. PRINCE WAN WAITHAYAKON (THAILAND) ELECTED PRESIDENT OF THE ELEVENTH SESSION OF THE GENERAL ASSEMBLY. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 30 серпня 2011.
  3. List of foreign ministers of Thailand. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 30 серпня 2011.