Варао (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варао
Поширена в Венесуела, Гаяна, Суринам
Етнічність Варао
Носії 32,800 (2005–2011)e19
Класифікація Ізольована мова або Вароїд
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 wba

Варао (також відома як гуарауно, гуарао, варрау) є рідною мовою народу варао. Мова ізольована, нею розмовляють близько 33 000 людей переважно в північній Венесуелі, Гаяні та Суринамі. Вона примітна незвичайним порядком слів Об'єкт–суб'єкт–дієслово.[1] На варао говорили у венесуельському фільмі 2015 року «Віднесені річкою».[2]

Класифікація[ред. | ред. код]

Варао, здається, є мовним ізолятом, не пов'язаним із жодною мовою, записаною в регіоні чи деінде.[3] Терренс Кауфман (1994) включив його до своєї гіпотетичної родини Macro-Paezan, але необхідна допоміжна робота так і не була виконана.[4] Джуліан Ґренберрі пов'язав багато граматичних форм, включно з номінальними та дієслівними суфіксами, варао з мовою тімукуа Північної Флориди, також мовним ізолятом.[5] Однак він також вивів морфеми тімукуа з маскогської, чибчанської, паезанської, араваканської та інших амазонських мов, припускаючи багатомовну креолізацію як можливе пояснення цих подібностей.[4]

Вароїдна гіпотеза[ред. | ред. код]

Ґренберрі також знаходить слова «Вароїд» у Ґуахіро (з топонімічних свідчень здається, що Варао або споріднений народ колись займав регіон Ґуахіро) та в таіно (нучай або нозай [носай] «золото» у Сібоні — пор. варао naséi símo «золото» (букв. «жовта галька») — і duho «церемоніальний табурет» у класичній таіно — пор. варао duhu «сидіти, стілець»). Ґренберрі та Весцеліус (2004) зазначають, що топонімічні дані свідчать про те, що пре-таіно мова Макориш з еспаньйоли і мова гуанахатабей на Кубі також могли бути вароїдними мовами.

Мовний контакт[ред. | ред. код]

Jolkesky (2016) зазначає, що існує лексична схожість із мовними сім'ями карібан, арутані, маку та сапе через контакт у попередній сфері взаємодії Гвіанського нагір'я.[6]

Демографія[ред. | ред. код]

Станом на 2007 рік у Венесуелі цією мовою було 28 100 носіїв. Народ варао проживає переважно в регіоні дельти Ориноко на північному сході Венесуели, з меншими громадами на південному заході Тринідаду (Тринідад і Тобаго), західній Гаяні та Суринамі.[7] ЮНЕСКО вважає мову такою, що перебуває під загрозою зникнення.[8]

Різновиди[ред. | ред. код]

В історичних джерелах згадуються етнічні групи в дельті Ориноко, такі як сіавані (чагуанес), веріотаус (фарауте) і тіуітіуас (тібітібі), які розмовляли мовами варао або мовами, тісно пов'язаними з сучасною варао. Інші вимерлі групи становлять:[9]:1243

Лукотка (1968) перераховує такі різновиди:[10]

  • Гуаноко — розмовляють на Лагуна де Асфальто, штат Монагас (не підтверджено)
  • Чагуан — розмовляють у дельті Ориноко на гілці Манамо (не підтверджено)
  • Маріуся — розмовляють у тому ж регіоні на гілках Cocuina та Macareo

Мейсон (1950) перераховує:[11]

  • Вайкері (Guaiqueri)
  • Чагуан
  • Маріуся

Граматика[ред. | ред. код]

Основний порядок слів у мові був проаналізований як об'єкт–суб'єкт–дієслово, дуже рідкісний порядок слів серед номінативно-акузативних мов, таких як варао.[12]

Фонологія[ред. | ред. код]

Перелік приголосних варао невеликий, але не такий малий, як багато інших інвентарів Південної Америки. У ньому немає особливої екзотики.

Губні Альвеолярні Середньопіднебінні Задньоязикові Глотальні
звичайний лабіалізований
Проривні p t k
Фрикативні s h
Носові m n
Одноударні ɺ
Апроксиманти j w

Губний вибуховий /p/ зазвичай реалізується як голосний [б]. /ɺ/ має алофон [d] на початку слова та [ɾ], коли між /i, a/ та /a/.

Є п'ять ротових голосних /a, ɛ, i, ɔ, u/ і п'ять носових голосних /ã, ẽ, ĩ, õ, ũ/. /u/ після /k/ на початку слів стає [ɨ].[13]

Словниковий запас[ред. | ред. код]

Честмір Лукотка (1968) перераховує наступні основні словникові одиниці для уарао (варао) і маріуся.[10]

Варао Маріуся
один isaka xisaka
два manámo manamo
три dianamu dixamo
голова akua naxoto
око kamu mu
зуб kai i
людина nibora
вода ho xo
вогонь hekono xeunu
сонце xokoxi
маніок aru aru
ягуар tobe tobe
дім xanóko ubanoko

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Warao. www.jorojokowarao.de. Процитовано 22 вересня 2013.
  2. Vargas, Andrew S. (10 September 2015). Venezuela's First Film Shot in the Warao Language Is Chosen as Entry for the Oscars. Remezcla. Процитовано 16 July 2021.
  3. Campbell, Lyle (2012). Classification of the indigenous languages of South America. У Grondona, Verónica; Campbell, Lyle (ред.). The Indigenous Languages of South America. The World of Linguistics. Т. 2. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 59—166. ISBN 9783110255133.
  4. а б Campbell, Lyle (1997). American Indian Languages - The Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press. с. 150. ISBN 0-19-509427-1. Процитовано 16 July 2021.
  5. Julian Granberry, A Grammar and Dictionary of the Timucua Language, pp. 15-32
  6. Jolkesky, Marcelo Pinho de Valhery (2016). Estudo arqueo-ecolinguístico das terras tropicais sul-americanas (Ph.D. dissertation) (вид. 2). Brasília: University of Brasília.
  7. «WARAO: a language of Venezuela», Ethnologue: Languages of the World, 14th Edition, 2000
  8. UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (англ.). Процитовано 20 березня 2018.
  9. Epps, Patience, ред. (2023). Amazonian Languages: Language Isolates. Volume II: Kanoé to Yurakaré. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-043273-2.
  10. а б Loukotka, Čestmír (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles: UCLA Latin American Center.
  11. Mason, John Alden (1950). The languages of South America. У Steward (ред.). Handbook of South American Indians. Т. 6. Washington, D.C., Government Printing Office: Smithsonian Institution, Bureau of American Ethnology Bulletin 143. с. 157—317.
  12. Romero-Figueroa, Andrés (1985). OSV as the basic order in Warao. Lingua. 66 (2–3): 115—134. doi:10.1016/S0024-3841(85)90281-5.
  13. Osborn Jr., Henry A. (1966). Warao I: Phonology and Morphophonemics. International Journal of American Linguistics.

Інші джерела[ред. | ред. код]

  • Osborn Jr, Henry A. (1966b). Warao II: Nouns, Relationals, and Demonstratives. International Journal of American Linguistics. 32 (3): 253—261. doi:10.1086/464910.
  • Barral, Basilio de. 1979. Diccionario Warao-Castellano, Castellano-Warao. Caracas: UCAB
  • Figeroa, Andrés Romero. 1997. A Reference Grammar of Warao. München, Newcastle: Lincom
  • Ponce, Peter. 2004. Diccionario Español — Warao. Fundación Turismo de Pedernales.
  • Vaquero, Antonio. 1965. Idioma Warao. Morfología, sintaxis, literatura. Estudios Venezolanos Indígenas. Caracas.
  • Wilbert, Johannes. 1964. Warao Oral Litrerature. Instituto Caribe de Antropología y Sociología. Fundación La Salle de Ciencias Naturales. Monograph no 9 Caracas: Editorial Sucre.
  • Wilbert, Johannes. 1969. Textos Folklóricos de los Indios Warao. Los Angeles: Latin American Center. University of California. Latin American Studies Vol. 12.

Посилання[ред. | ред. код]