Васильківська волость
| Васильківська волость | ||||
| Центр | Васильків | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 15 509 (1886) | |||
| Населення | 5812 осіб (1886) | |||
| Густота | 34.3 осіб / км² | |||
Васильківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії. Волосне правління розташовувалось у повітовому місті Васильків (до складу волості входили передмістя Василькова: Западинці, Застугна, Здорівка, Піски).
1919 року центром повіту стає Біла Церква, Васильків перетворюється на заштатне місто і його включено до складу волості.
Станом на 1886 рік складалася з 17 поселень, 7 сільських громад. Населення — 5812 осіб (2850 чоловічої статі та 2962 — жіночої), 1062 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7260 | 4839 |
| Приватної власності | 1 | — |
| Іншої власності | 112 | 45 |
| Загалом | 7373 | 4884 |
Поселення волості:
- Васильківське селянське товариство: передмістя Застугна, хутір Калантир.
- Западинське селянське товариство: передмістя Западинка, хутори Каплиця, Дерев'янки, Борисів, Залізний.
- Здорівське селянське товариство: передмістя Здорівка, хутори Діброва, Багрин, Черкас, Хлебча, Путрівка.
- Митниця.
- Піщанське селянське товариство: передмістя Піски, хутори Деренин, Скорий, Деладначин.
- Плесецьке — колишнє власницьке село при річці Плиска, 2930 осіб, 536 дворів, православна церква, школа, 5 постоялих будинків, 5 лавок.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 року — Василь Микитович Луценко[2],[3];
- 1912—1915 роках — Корній Іванович Ільченко[4],[5],[6].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)