Василь Гендов
| Василь Гендов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
7 грудня 1891 або 24 листопада (6 грудня) 1891 Сливен, Князівство Болгарія | |||
| Помер |
3 вересня 1970 (78 років) Софія, Народна Республіка Болгарія | |||
| Громадянство |
 Третє Болгарське царство.svg){kind=small} Народна Республіка Болгарія | |||
| Діяльність | актор, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор театру, режисер | |||
| Роки діяльності | 1915 — 1937 | |||
| У шлюбі з | Zhana Gendovad | |||
| IMDb | nm0312681 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Василь Гендов у Вікісховищі | ||||
Василь Гендов Гендов (болг. Васил Димов Хаджигендов) — болгарський режисер, актор і драматург[1]. Автор першого болгарського фільму «Галантний болгарин» (вийшов на екрани 13 січня 1915 року за старим стилем), комедії в стилі Макса Ліндера.
Біографія[ред. | ред. код]
Василь Гендов народився 24 листопада 1891 року в Слівені. У 1905–1907 роках був студентом-практикантом театру «Сльоза і сміх» Національного театру. Дебютував у ролі Роберта Пфайффера в постановці «Вчителі» Отто Ернста. Закінчив театральну школу «Отто» у Відні, вивчав мистецтво кіно у Берліні, при кінобудинку AIKO. У 1910–1912 роках був актором трупи Рози Попової. Працював адміністратором в Русе (1911—1913). Був директором мандрівного драматичного театру «Болгарський театр», Софія (1920—1938). Артист естради (1938—1946).
У 1921 році разом із дружиною Жаною Гендовою заснував Мандрівний театр «Софія», де був одразу директором, режисером і актором. Він є засновником болгарського кіномистецтва, творцем першого болгарського кіновиробничого кооперативу «Янтра фільм». Гендов був ініціатором створення першої Спілки художників Болгарії (1919—1920)[1], Спілки кінематографістів Болгарії (1931), а також Музею болгарської кінематографії (1948). Засновник першої Спілки кінематографістів (1934). Член Спілки болгарських кінематографістів (СБФД). Він є автором першого болгарського художнього фільму «Галантний болгарин», в якому є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі. Він створив і продюсував фільм «Повстання рабів», який став першим болгарським звуковим фільмом і першим фільмом Василя Левського. Фільм був знятий у 1932 році в Карлово. Як і у всіх своїх попередніх фільмах, Гендов є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі.[2]
Гендов є автором мемуарів «Тернистий шлях болгарського кіно» (історія болгарського кіно). Пішов з життя 3 вересня 1970 року в Софії.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений діяч мистецтв (1952).
- Орден «Кирило і Мефодій» 1 ст. (1963).
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
- Дюваль — "Дама з камеліями " Олександра Дюма-сина
- Пастор — «Батьківщина» Ганса Зюдермана
- Карелін — «Епідемія» Разсудова
- Борис Аксійович — «Лудетіна» В. Крилов
- Нотаріус — «Севільський цирульник» П'єра де Бомарше
- Андрій Роквіль — «Совість» П. Бурже
- Юджин Мерчбенкс — «Кандіда» Джорджа Бернарда Шоу.
Фільмографія[ред. | ред. код]
| рік | Фільми та серіали | Роль |
|---|---|---|
| 1937 рік | Земля горить | Георгій Симов |
| 1933 рік | Повстання рабів | Василь Левський |
| 1930 рік | Буря молодості | Антон |
| 1929 рік | Вуличні божества | робітник |
| 1928 рік | Шлях бездоріжжя | Майкл |
| 1927 рік | Людина, яка забула Бога | Павло Симов |
| 1922 рік | Військові дії в мирний час | перший агент |
| 1922 рік | Бай Ганьо | не з'явився у фільмі |
| 1921 рік | Диявол у Софії | Диявол |
| 1917 рік | Божевільне кохання | студент |
| 1915 рік | Галантний болгарин | Болгарин |
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Енциклопедія болгарського театру; Книгоиздателска къща «Труд»; София 2008
- ↑ Батько болгарського ігрового кіно Василь Гендов. Българска национална телевизия. 1 март 2015. Процитовано 12 януари 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Неделчо Милев, «The Gendov affair: I justify…» Архив оригиналу, «Культура», №. 5, 8 лютого 2002 р.
- Димитрина Іванова, «Божевільний мрійник Василь Гендов», в «Думі», №. 17, 21 січня 2012 р
- Васил Гендов на сайті IMDb (англ.)
|
