Введенська церква (Нова Некрасівка)
Введенська церква | |
---|---|
45°20′59″ пн. ш. 28°41′50″ сх. д. / 45.34982600002777531° пн. ш. 28.69731700002778041° сх. д.Координати: 45°20′59″ пн. ш. 28°41′50″ сх. д. / 45.34982600002777531° пн. ш. 28.69731700002778041° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Нова Некрасівка |
Тип | церква |
Перша згадка | 1867 р. |
Дата заснування | 1867 |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Введенська церква (церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці) — храм Київської і всієї України єпархії (Української архієпископії) Російської православної старообрядницької Церкви в селі Нова Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
Історія[ред. | ред. код]
Село Нова Некрасівка було засновано російськими старообрядцями-некрасовцями в 1830—1831 роках. У 1832—1833 роках до них приєдналися старообрядці з Шури-Копієвської Подільської губернії. Поділ на некрасівців і польшаків зберігався протягом багатьох десятиліть[1].
Введенська церква була споруджена в 1860-х роках і освячена 7 жовтня 7375 року (19 жовтня 1867 року) при князі Каролі I і архієпископі Аркадії Васлуйському. У 1898 році церква була самовільно збільшена. У 1920 році зведено дзвіницю[1][2].
У 1996 році з храму було вкрадено 28 ікон, в 1999 році — 14 ікон, у 2000 році — 8 ікон[3].
Архітектура[ред. | ред. код]
Храм побудований з цегли, оштукатурений, має дерев'яне перекриття, тричастинний, одноголовий. Східна частина звужена і має напівкруглу апсиду. Середня частина в плані квадратна, восьмерик на четверику, увінчана шоломоподібною главою з невеликою главкою (купол церкви). Зовні восьмерик покритий залізом. Притвор має форму витягнутого прямокутника. Південний і північний входи захищені двоскатними навісами, які спираються на стіну і круглі стовпи на п'єдесталах[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Огнев И (14 листопада 2011). Старообрядчество в Придунавье. Информационный портал города Измаил. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Новая Некрасовка. Старообрядцы Украины. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Таранец С (3 травня 2008). Святыни или антиквариат?. Зеркало недели. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог в четырех томах / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — Киев: Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 272—273.
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |