Власюк Марія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Власюк
Власюк Марія Юріївна
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 11 серпня 1994(1994-08-11)
селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині
Смерть 24 травня 2022(2022-05-24) (27 років)
біля селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області
Національність українка
Псевдо «Сімба»
Військова служба
Роки служби 2017—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власюк .

Марія (Марічка) Юріївна Власюк  — українська військовичка, старша сержантка[1], фельдшерка евакуаційного відділення медичної роти 80 ОДШБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, що відзначилася під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Власюк народилася 11 серпня 1994 року в селі Бистричі Березнівського району на Рівненщині[2]. 2012 року закінчила загальноосвітню школу у рідному місті. Двічі потрапляла у ДТП, тому вирішила рятувати людей. Вступила на навчання до Рівненського базового державного медичного коледжу на фельдшера лікувальної справи. Крім навчання, під час Революції гідності брала участь у різних мітингах, ходила на вишкіл в УНА-УНСО[3].

Закінчивши коледж, Марія Власюк працювала в міській лікарні Рівного рентген-лаборанткою на комп'ютерній томографії. Під час процедур спілкувалася з військовими-фронтовиками, що лікувались від ран, одержаних у війні на сході України. 2015 року вирішила піти на військову службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади, як земляк-березнівчанин Андрій Усач.

«Він бував у лікарні не один раз, – згадує Марія. – І я поцікавилася: «Де ти служиш?» Андрій відповів, що у 80-ій бригаді. Після нашої розмови вирішила для себе: я теж йду ТУДИ, бо більше не могла ні жити, ні працювати так, ніби в нашій країні все добре. Тож у вихідний на роботі, поїхала у 80-ту бригаду. Там мені розповіли, які є вільні вакансії, і відправили на співбесіду до начальника медичної служби. Співбесіду я пройшла. А далі пішла складати фізичну підготовку та тести. Склала все успішно», розповіла Марія Власюк про своє рішення[4].

У 2017 році отримала військовий квиток та пішла працювати за контрактом у 80-ту бригаду. А вже в листопаді її відправили на курси молодого бійця (КМБ) в «Десну», де 2,5 місяця оволодівала військовою наукою. Після курсу призначена на посаду фельдшерки приймально-сортувального відділення. Далі — переведена на посаду фельдшерки евакуаційного відділення. Потім були військові курси у Литві. У жовтні 2018 році знайшлася вакансія медички на Донецький напрямок.

Перша ротація на сході тривала 7 місяців: Маріуполь, Бердянськ, Новоазовськ, Широкине. У парі з водієм забирала поранених на передовій та швидко везла у госпіталь. Після закінчення ротації перейшла до іншої бригади батальйону. Під час відпустки пройшла курс тактичної бойової медицини у тому ж навчальному центрі «Десна». Була на курсі «бойовий медик взводу», який тривав 3,5 місяця. Повернувшись у бригаду, викладала цивільну медицину[5].

2020 року знову повернулася в ООС на схід[6]. Там зустріла повномасштабне російське вторгнення в Україну. Обіймала посаду фельдшерки евакуаційного відділення медичної роти. З 24 травня 2022 року перестала виходити на зв'язок, тоді рідні забили на сполох і почали шукати Власюк[7].

Загинула біля селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, рятуючи життя захисників, у віці 27 років (за іншими даними — 28 років[8]). Про загибель старшого сержанта Марії Власюк 27 травня 2022 року повідомила Березнівська міська рада[9][10][11].

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[12].

У лютому 2023 року родичі загиблої створили петицію із проханням присвоїти почесне звання Героя України посмертно[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Загинула, рятуючи побратимів: згадаймо фельдшерку Марію Власюк з Рівненщини. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  2. ↑ Власюк Марія Юріївна. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 13 березня 2024.
  3. ↑ Девушка на фронте. Жительница Ровно рассказала как защищает Мариуполь, - ФОТО. 629.com.ua Сайт города Мариуполя (рос.). 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  4. ↑ Нагорна, Олександра (14 серпня 2020). Марія Власюк: «Жаль, що медикам важку зброю не дають. А так хочеться їм вгатити!..». Вісті Рівненщини (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  5. ↑ Дала себе установку: идем на войну, чтобы победить, — военный медик Мария Власюк (фото). Факти (рос.). 19 липня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  6. ↑ Феномен українського добровольця. Міністерство оборони. Офіційний сайт (укр.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  7. ↑ Ліпич, Ольга (27 травня 2022). На Луганщині під час боїв загинула 28-річна фельдшерка Марія Власюк. Фото. obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  8. ↑ На Луганщині під час боїв загинула 28-річна фельдшерка Марія Власюк. Фото. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  9. ↑ Роками витягувала поранених з-під обстрілів: загинула захисниця з Рівненщини. Час дій (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  10. ↑ На фронті загинула молода красуня Марійка з Рівненщини. Вона рятувала воїнів на полі бою. Радіо Трек (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  11. ↑ На війні загинула молода фельдшерка з Рівненщини. Рівне 1 (укр.). 27 травня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  12. ↑ Президент підписав Указ про нагородження українських героїв. Армія інформ (укр.). 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  13. ↑ Шановний Пане Президенте. Я,Власюк Іван Юрійович, брат загиблої бойового евакуаційного медика ,Власюк Марії Юріївної,прошу присвоїти почесне звання 《Героя України 》(посмертно) ,маленький дівчинці з великим серцем . Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Власюк_Марія_Юріївна&oldid=42036027