Вовчанські Хутори
| село Вовчанські Хутори | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Громада | Вовчанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140010190055761 |
| Облікова картка | Вовчанські Хутори |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1337 |
| Площа | 4,494 км² |
| Густота населення | 297,51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62508 |
| Телефонний код | +380 5741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°17′59″ пн. ш. 37°01′54″ сх. д. / 50.29972° пн. ш. 37.03167° сх. д.Координати: 50°17′59″ пн. ш. 37°01′54″ сх. д. / 50.29972° пн. ш. 37.03167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м |
| Водойми | р. Вовча |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92 |
| Карта | |
  Вовчанські Хутори | |
 Вовчанські Хутори | |
| Мапа | |
| |
Вовчанські Хутори́ — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 1337 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Вовчансько-Хутірська сільська рада. Село газифіковане.
Географія[ред. | ред. код]
Село Вовчанські Хутори знаходиться в основному на лівому березі річки Вовча, є міст. Вище за течією примикає село Покаляне, нижче за течією — примикає м. Вовчанськ, на протилежному березі знаходиться селище Тихе.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в 1600 році.
За даними на 1864 рік на казеному хуторі Вовчанської волості Вовчанського повіту мешкало 1210 осіб (613 чоловічої статі та 597 — жіночої), налічувалось 196 дворових господарств[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 3385 осіб[2].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 479 жителів села[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району[5].
23 березня 2024 року поліція документує наслідки обстрілу села, здійсненого ЗС РФ близько 10:00. "Загинув чоловік 1951 року народження", - повідомляє відділ комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області[6].
11 травня 2024 року о 15:45 через російські обстріли загорівся приватний будинок[7].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1559 осіб, з яких 751 чоловік та 808 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1340 осіб[9].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,49 % |
| російська | 6,43 % |
| польська | 0,07 % |
Відомі люди села[ред. | ред. код]
- Калашник Марія Іванівна — завідувач молочнотоварної ферми колгоспу «Комуніст» Вовчанського району Харківської області. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання.
- Максименко Єгор Олексійович — український композитор, організатор народного ансамбля «Вишенька».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- В 1911—1912 роках побудовано земське народне училище, яке збереглося до наших днів.
- Біля села знайдена неолітична стоянка, на південь від села — 15 курганів, за 3 км на південний схід, на берегах річки Вовча — 11 курганів. Висота 0,6-3 м. На північ від села, за 1у км, розкопаний курган «Орлова могила». Знахідки: стремена, спис, підкови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1224)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Вовчанські Хутори. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Окупанти обстріляли Вовчанські Хутори на Харківщині, загинув мирний житель. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Семенов, Автор Геннадій (11 травня 2024). На Харківщині тривають обстріли Вовчанської громади: є загиблі та поранені | Новини Харкова та України - АТН (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Вовчанські Хутори [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
