Водоспад Сувтушар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водоспад Сувтушар
узб. Шаршара Сувтушар
Материк Євразія
Країна Узбекистан
Розташування Кашкадар'їнська область
Висота над р.м. 2100 м
Повна висота 84[1] м
Русло Сувтушар

Водоспа́д Сувтуша́р (узб. шаршара Сувтушар) — каскадний водоспад у гірській системі Гісаро-Алай, розташований на території Узбекистану. Розташовується на однойменній малій річці в межах Гісарського заповідника. Висота падіння водного потоку становить 84 м[1]. Належить до відомих об'єктів місцевого екологічного туризму.

Офіційна назва водоспаду походить від назви водотоку, що його утворює, однак місцеві жителі часто переінакшують її на водоспа́д Суттуша́р (узб. шаршара Суттушар), що в перекладі означає «Молочний водоспад». Таку назву ця природна пам'ятка отримала за білосніжні від безлічі бризок струмені води[1].

Опис[ред. | ред. код]

Водоспад розташовується на крайньому півдні Узбекистану, в Кашкадар'їнській області, за 8 км від села Сувтушар[2]. Адміністративно він розташований в межах Міракинської ділянки Гісарського заповідника, на керівництво якого покладена його охорона. Водоспад Сувтушар утворився в річищі однойменної малої річки (струмка), що бере початок на схилах Гісаро-Алаю. Він лежить на висоті 2100 м над рівнем моря. Належить до водоспадів каскадного типу, однак його уступи вузькі й розташовані у майже вертикальній площині. Загальна висота падіння води дорівнює 84 м. Потік спадає у вузькому кам'янистому каньйоні, схили якого вкриті арчею (місцевий вид ялівцю)[1]. Річка Сувтушар має льодовикове живлення, тому під час інтенсивного танення снігу в горах буває особливо повноводною. В цей час водоспад являє собою суцільно-білу стіну води.

Значення[ред. | ред. код]

Мальовничість і потужність водоспаду Сувтушар завжди привертали увагу людей як з естетичних причин, так і тому, що в його околицях немає широких і глибоких річок, отже, велика маса води справляє в цій місцевості особливе враження. Водоспад належить до визначних туристичних об'єктів півдня Узбекистану, тому навіть після організації заповідника доступ до нього не обмежували. Одним з негативних наслідків такої популярності стало засмічення навколишньої території. Для відновлення природи Гісарський заповідник на короткий період (з 2015 по 2018 рік) був закритий для відвідин[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Ноёб шаршаралар [Унікальні водоспади]. hisor.uz ((узб.)) . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  2. Гиссарская баллада [Гісарська балада]. sreda.uz ((рос.)) . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  3. Власти Узбекистана открыли для посещения радиоастрономический комплекс и пещеру Тамерлана [Влада Узбекистану відкрила для відвідин радіоастрономічний комплекс і печеру Тамерлана]. sreda.uz ((рос.)) . 31 травня 2018. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.