Войтович Василь Васильович
| Василь Войтович Войтович Василь Васильович | ||
|---|---|---|
 Штаб-сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1971 с. Вичівка Зарічненського (з 2020 року - Вараського району) на Рівненщині, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
25 березня 2022 на Миколаївщині (у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | 14 ОМБр | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Василь Васильович Войтович — штаб-сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в 1971 році у селі Вичівка Зарічненського (з 2020 року — Вараського району) на Рівненщині.
З 1978 року навчався в середній школі в рідному селі. Після навчання пройшов строкову військову службу. У 1992 році був прийнятий на посаду електромонтера оперативно-виїзної бригади Зарічненського РЕМу. З того часу до 2022 року працював на різних посадах — від диспетчера оперативно-диспетчерської групи до головного інженера.
У січні 2022 року підписав контракт зі Збройними Силами України. За розподілом у ході російське вторгнення в Україну потрапив до складу 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, де й проходив військову службу.
Загинув 25 березня 2022 року в результаті авіаудару під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Прощалися із захисником 31 березня 2020 року в с. Зарічному та в селі Вичівка Зарічненської селищної громади[1][2].
Похований в рідному селі Вичівці[3][4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]
Родина[ред. | ред. код]
Залишилась дружина та двоє доньок.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [6].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Войтович Василь Васильович (1971-25.03.2022). Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ У Зарічному попрощалися із воїном Василем Войтовичем, який загинув у війні за Україну. Рівненські новини (укр.). 31 березня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ У боях з окупантами під Миколаєвом загинув захисник із Рівненщини. Еспресо (укр.). 28 березня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ Захисники з Рівненщини, які поклали своє життя протягом двох місяців повномасштабної війни. Четверта влада (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент відзначив державними нагородами військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 3 травня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 2 травня 2022 року № 293/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |