Володавський повіт (Російська імперія)
| Володавський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Холмська губернія, Седлецька губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Володава | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1176,0 (1885) | |||
| Населення | 72 476[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Володава, Парчів | |||
| Попередники | Володавський округ | |||
| Наступники | Володавський повіт | |||
Володавський повіт (рос. дореф. Влодавскій уѣздъ, пол. Powiat włodawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава.
Волості[ред. | ред. код]
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Володава — с. Шуминка,
- Воля-Верещинська — с. Воля-Верещинська,
- Вирики — с. Вирики,
- Ганськ — с. Ганськ,
- Городище — с. Вишниці,
- Дубова-Колода — с. Дубова-Колода,
- Кривоверба — с. Кривоверба,
- Опілля — с. Опілля,
- Острів — с. Острів,
- Романів — с. Соснівка,
- Собібор — с. Собібор,
- Турно — с. Замолодичі,
- Тисьмениця — с. Тисьмениця,
- Устимів — с. Устимів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: місто Володава і волості Острів, Устимів, Воля-Верещинська, Володава, Вирики, Ганськ, Городище, Кривоверба, Опілля, Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка, Білка, Угнин і Хмелів волості Дубова-Колода, села Бабянка, Колеховичі і Тисьмениця волості Тисьмениця.
Розташування[ред. | ред. код]
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом, на заході — з Любартівським, на північному сході — з Більським повітом, на північному заході — з Радинським, а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1900,1 версти[1].
Населення[ред. | ред. код]
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 38 894 українськомовних греко-католиків[2].
В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб (49 389 чоловіків і 48 646 жінок)[1]. Найбільші міста — Володава (6673 осіб) та Парчів (6660 осіб)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 54 653 | 55,75 % |
| польська | 21 017 | 21,44 % |
| єврейська | 15 601 | 15,91 % |
| німецька | 4 237 | 4,32 % |
| російська | 2 271 | 2,32 % |
| інші | 256 | 0,26 % |
| Разом | 98 035 | 100 % |
У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 43 576 православних і 44 175 римо-католиків[4].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У 1906/1907 роках у повіті діяло 30 православних церков і 7 римо-католицьких костелів[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Влодавский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- ↑ а б Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat włodawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 712. (пол.) (пол.)
| |||||||||||
| |||||||||||
