Волощук Ярослав Іванович
Волощук Ярослав Іванович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Народження |
19 квітня 1926 Липів Ріг | ||||
Смерть |
31 жовтня 2005 (79 років) Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | ||||
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | ||||
Спорт | |||||
Країна | СРСР → Україна | ||||
Вид спорту | боротьба | ||||
Дисципліна | дзюдо, самбо | ||||
Участь і здобутки | |||||
|
Яросла́в Іва́нович Волощу́к (19 квітня 1926, Липів Ріг — 31 жовтня 2005, Київ) — український самбіст, заслужений тренер УРСР та СРСР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1926 року в селі Липів Ріг (сучасний Ніжинський район, Чернігівська область). З початком війни родина евакуювалася у Воронезьку область; Ярослав працював конюхом. Згодом родина перебралася в Самарську область, працював ковалем.
Учасник Другої світової війни з 1943 року, розвідник, ходив через лінію фронту за «язиками». Під Клайпедою полонив офіцера-штабіста; зазнав поранення ніг, демобілізували. Загалом зазнав 13 поранень, кінець війни зустрів у госпіталі в Лієпаї, демобілізований з РА в 1946 році. Працював у Ніжині водієм. У Києві його помітив учитель Іван Кириченко й зарахував по класу штанги. Займався греко-римською боротьбою. В 1948 році на чемпіонаті УРСР посів третє місце.
Чемпіон СРСР — 1954 та 1955 роки, срібний призер (1958). Семиразовий чемпіон УРСР (1951—1954, 1957 і ще) із самбо. Від 1949 року виступав за спортивне товариство «Динамо» (Київ) у ваговій категорії до 80 кг. Тренери — В. Штекель, Василь Рибалко, Арам Ялтирян.
Заслужений тренер УРСР — 1966 року по самбо, 1971-го — по дзюдо; та СРСР — 1968 року по самбо та 1975-го по дзюдо.
1958 року закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України|Київський інститут фізичної культури.
Від 1958 року працював старшим тренером спортивного товариства «Динамо» (Київ). В 1972—1977 роках — тренер збір. команди СРСР. Серед вихованців — Валерій Двойников, Сергій Мельниченко, Сергій Новиков, Володимир Саунін, Олександр Шуклін.
Помер 31 жовтня 2005 року в Києві, похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Джерела[ред. | ред. код]
- ЕСУ [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Тренер милістю божою [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Засновник українського дзюдо
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 19 квітня
- Народились 1926
- Померли 31 жовтня
- Померли 2005
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Національного університету фізичного виховання і спорту України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Майстри спорту СРСР
- Заслужені тренери СРСР
- Заслужені тренери УРСР
- Уродженці Ніжинського району
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські дзюдоїсти
- Українські самбісти
- Українські тренери з боротьби
- Померли в Києві