Вольний Федір Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.
Федір Григорович Вольний
рос. Фёдор Григорьевич Вольный
Народився 1 січня 1908(1908-01-01)
Сєверний, Краснодонська міська рада, Луганська область
Помер 16 червня 1974(1974-06-16) (66 років)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Поховання Луганськ
Країна  СРСР
Діяльність письменник, гірник, драматург, педагог
Нагороди Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Федір Григорович Вольний (рос. Фёдор Григорьевич Вольный; 1 січня 1908, Селище шахти «Північна», Дзержинський район, Донецької області — 16 червня 1974, Луганськ, УРСР, СРСР) — радянський письменник: драматург і прозаїк, комсомольський і партійний діяч, шахтар. Член Національної спілки письменників України c 1953[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Федір Вольний народився 1 січня 1908 року в селищі шахти «Північна» Дзержинського району Донецької області  в сім'ї потомствених гірників[3][1][2].

З 12 років Федір трудився на шахтах Красного Луча підземним робітникам: саночником, плитовим, коногоном, кріпильником, Камеронщик[3][1].

У 1921 році хвиля вступив до комсомолу і пізніше очолює комсомольські організації Красного Луча та Антрацита.[3][2] В цей час виступив одним із зачинателів піонерського руху в Донбасі

Працював в ЧК, в складі частин особливого призначення брав участь в боротьбі з бандитизмом[2].

У 1920-х роках виступив організатором першого шахтарського театру робітничої молоді (ТРАМу)[3][1][2].

У 1928 році, працюючи на шахтах, почала літературну діяльність з повісті «Секретар комсомолу»[3], которую поставил в 1930 году[1][2]. Первая повесть Вольного была направлена Максиму Горькому в Сорренто, у которого получила позитивную оценку[1][2].

Позже — в 1932 году Фёдор Вольный поставил пьесу «Большевистская формула»[1][2].яку поставив в 1930 році. Перша повість Вільного була спрямована Максиму Горькому в Сорренто, у якого отримала позитивну оцінку [2].

Без відриву від виробництва пройшов курс Державної академії художніх наук[3][1].

У передвоєнні роки написав кіноповісті «Боротьба» і «Боротьба триває», а також п'єсу «Суперники»[1].

Брав участь у Великій Вітчизняній війні.[3][1]. З 1942 року — комісар 137 окремої артбатареі протитанкової оборони гірничорятувальної дивізії[1]. Нагороджений медалями. Після поранень і контузій був визнаний непридатним до військової служби і до кінця війни викладав у військових училищах[2].

Після демобілізації перебував на партійній роботі продовжуючи писати[3][2].

З 1947 року продовжує трудову діяльність на шахтах Красного Луча та Ворошиловграда[3][2].

У повоєнні роки Вільним створено ряд п'єс: «Дорога щастя» (1949), «Міра любові» (1952), «Сувора повість» і «Я люблю тебе, життя» (1960), а також оповідань і повістей «Роман Крига» (1959), «Тимко» (1964), роману «Третій східний» та інших. Федір Григорович також пише статті, нариси і розповіді про Донецький край і про трудівників-шахтарів [2].

Федір Григорович Вольний помер 16 червня 1974 року в Луганську, де і похований[3][1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Вольний Федір Григорович // Видатні діячи Луганщини [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (укр.). Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького. Проверено 27 августа 2013. .
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Фёдор Вольный (рус.). Сайт центральной городской библиотеки им. Н. К. Крупской. Проверено 27 августа 2013. Архивировано из первоисточника 15 сентября 2013.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Вольный Федор Григорьевич // Гордость земли Луганской (рус.). Луганская областная библиотека для детей. Проверено 27 августа 2013. Архивировано из первоисточника 15 сентября 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • А. Бондаренко. Певец донецкого края: Исполнилось 80 лет со дня рождения писателя Федора Вольного // Ворошиловградская правда. — 16 февраля, 1988.
  • Е. Волошко. Певец шахтерского края: К 70-летию со дня рождения Ф.Вольного // Ворошиловградская правда. — 1978. — № 20 января.
  • Вольный Федор Григорьевич (К 80-летию со дня рождения): Рек.указ.литературы / Сост. Г. Г. Табачникова. — Ворошиловград, 1988. — С. 9.
  • Довнар Г. Федор Вольный и его шахтерская гвардия // Жайвори над Луганщиною. — Луганськ : Свытлиця, 2004. — Т. 1. — С. 59-62.
  • О. Килимник. Федор Вольный // Писатели Советской Украины: Справочник. — Москва : Радянський письменик, 1960. — С. 85-86.
  • Довнар Г. Федор Вольный и его "Гвардия" // Писатели Советской Украины:Справочник. — Донецк : Донбас, 1976. — С. 5-8.
  • Вольний Федор Григорович // Вони прославили наш край: Довідник. — Луганськ : Світлиця, 1998. — С. 23.
  • Письменники Радянської України 1917-1987. Біобібліографічний довідник. — Киев : Радянський письменник, 1988. — 119 с.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольний_Федір_Григорович&oldid=41405353