Воронецький монастир
Воронецький монастир — середньовічний монастир у румунському селі Воронець, який зараз є частиною міста Гура Гуморулуй. Це один із відомих розписаних монастирів.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Монастир був побудований Стефаном Великим у 1488 році протягом 3 місяців та 3 тижнів на ознаменування перемоги у битві при Васлуї. Відомий як « Сікстинська каплиця Сходу», фрески у Воронці мають інтенсивний синій відтінок, відомий у Румунії як «Воронецька синь».
Монастир розташований на південь від Гура Гуморулуй, в долині річки Воронець. Легенда про походження церкви пов'язана з іменами засновника монастиря Стефана Великого та святого Даніїла Пустельника, першого настоятеля монастиря. Могила святого Даніїла знаходиться в межах монастиря. Церква входить у список ЮНЕСКО « об'єктів всесвітньої спадщини».[2] Вік монастирської пам'ятки невідомий. Легенда говорить про те, що Стефан Великий у момент кризи під час війни проти Османських турків, прийшов до Данила Затворника в його скит у Воронці і попросив ради. Данило сказав не здавати бій. Потім, після перемоги, Стефан повинен побудувати монастир, присвячений святому Георгію.[3] Оригінальний вхід над церквою Святого Георгія прикрашений написом вдячності: Церква має три апсиди, костел, наос з вежею та пронаос.
У 1547 р. Митрополит Молдавський Григорій Ровця додав екзонартекс до західного кінця церкви та пофарбував зовнішні стіни. Його внесок записано зліва від вхідних дверей. У монастирі знаходяться надгробки, присвячені пам'яті святого Даниїла Відлюдника, Григорія Ровця та інші. Воронець був відомий своєю школою каліграфії, де священики, ченці та монахи вчилися читати, писати та перекладати релігійні тексти. Монастир був безлюдний після 1775 року, коли монархія Габсбургів анексувала північну частину Молдавії. Монастирська громада повернулася до Воронця у 1991 році. З моменту повернення жителі монастиря збудували житло для черниць, каплицю, фонтани, конюшні, комори та будинок для паломників.
Опис церкви[ред. | ред. код]
Католікон (головна церква) Святого Георгія у Воронезькому монастирі, можливо, найвідоміша церква в Румунії. Вона відома у всьому світі своїми фресками яскравих та насичених кольорів, а також сотнями добре збережених фігур, розміщених на знаменитому азуритовому фоні. Маленькі вікна, їх прямокутні рами з перехрещених стрижнів і відступаючі загострені або плечові арки внутрішніх дверних рам — готичні. Південні та північні двері екзонартексу 1547 року мають прямокутні рами, які вказують на перехідний період від готики до епохи Відродження. Але над ними на кожній стіні знаходиться високе вікно з яскравою готичною аркою. На північному фасаді видно оригінальне оздоблення церкви, ряди керамічних емальованих дисків жовтого, коричневого та зеленого кольорів, оформлені рельєфно. Сюди входять геральдичні мотиви, такі як нестримний лев та голова Авроха молдавського герба, а також істоти, натхненні західноєвропейською середньовічною літературою, такі як двохвості русалки. Вежу прикрашають шістнадцять високих ніш, у чотирьох з яких — вікна. Ряд невеликих ніш оточує вежу над ними.
Галерея[ред. | ред. код]
-
The Church of Saint George within Voroneț Monastery -
The Church of Saint George -
The Church of Saint George -
Exterior picture of the southern walls of the church -
Interior court of the complex -
Exterior picture of the altar -
Exterior picture of the western walls -
Exterior picture — detail -
The Last Judgment, painted on the exterior of the Church of St. George -
Cain and Abel, (bottom) lives of saints -
-
-
-
-
-
Список літератури[ред. | ред. код]
- Kocój E., Świątynie, postacie, ikony. Malowane cerkwie i monastyry Bukowiny Południowej w wyobrażeniach rumuńskich, Kraków 2006, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, ss. 444, 120 стор., Https://www.academia.edu/24331662/%C5%9Awi%C4%85tynie_postacie_ikony. [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] _Malowane_cerkwie_i_monastyry_Bukowiny_Po% C5% 82udniowej_w_wyobra% C5% BCeniach_rumu% C5% 84skich_Temples_persons_icons. [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] _Пофарбовані_церкви_і_монастирі_Південної_Буковини_у_Румунській_імагології_Wydawnictwo_Uniwersytetu_Jagiello% C5% 84skiego_Krak% C3% B3w_2006_s. [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] _440 [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sandberg-Diment, Erik (21 червня 1998). Artistic Route Through Romania. New York Times. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 26 квітня 2021.
- ↑ UNESCO World Heritage List: Churches of Moldavia. UNESCO World Heritage Center. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 28 листопада 2013.
- ↑ Neculce, Ion. O sama de cuvinte. Letopiseţul Ţării Moldovei [Chronicle of Moldavia] (рум.). Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 3 грудня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Панорамні зображення на 360 ° з Воронізького монастиря
- Румунські розписні церкви [1] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотографії з Румунії: Монастир Воронень [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Фотографії Mănăstirea Voroneț [Архівовано 12 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Воронеț
- Святий монастир Воронеж Національний інститут досліджень та розробок в галузі інформатики в Румунії
- Буковина — Скарби та спокій
- Сільський туризм монастиря Воронев у Румунії
- Воронезький монастир [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.]
.jpg)
